Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 1

Одним із завдань курсу „Я і Україна. Природознавство" в початковій школі є формування в учнів знань про навколишню природу. Розв’язання цього завдання здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду молодших школярів, що дозволяє вчителю глибоко відпрацювати матеріал, який вивчається, зробити його доступним для учнів, викликати в них інтерес до вивчення природи. Чуттєвий досвід дітей вдосконалюється і збагачується в процесі спостережень, яким програмою курсу „Я і Україна" відводиться провідна роль у вивченні даного предмету.

Спостереження як метод відомі ще з часів Петра I, який рекомендував присилати в Санкт-Петербург з різних місць гербарні зразки - листя, пришиті до паперу, з вказівкою місця і точної дати їх розпускання. Популяризовані спостереження Д.М. Кайгородовим, який надав їм методологічну основу і систематичний характер. Спостереження нескладні і доступні дітям дошкільного і молодшого шкільного віку.

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма різноманітними тілами і явищами природи. Проте в них ще не розвинені увага й спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення дітей до навколишньої природи, до неправильного розуміння тіл і явищ, а деякі об’єкти викликають у них навіть огиду.

Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її зв’язками і залежностями. Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити тіло або явище природи, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння природних знань є спостереження в природі.

З точки зору психології, спостереження - це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі і такі деталі, які здаються ззовні недостатньо помітні, на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах. Спостережливість - важлива риса особистості. Вона впливає на структуру і зміст інших психічних процесів, оскільки спостережлива дитина більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку. Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове, що торкається її зору та слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт пташок навесні тощо. Учень, в якого не розвинена спостережливість, проходить повз ці явища, не помічаючи їх. Через це, виховання в учнів спостережливості, уваги до навколишньої природи має велике значення.

Важливість і необхідність спостережень молодших школярів у процесі вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство" незаперечна. Завдяки спостереженням у природі в учнів формуються багато програмних уявлень і понять, наприклад, про пори року, форми земної поверхні, водойми, погодні явища, ґрунти, рослини, тварини, діяльність людини в природі і т. ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Експериментальна перевірка впливу дидактичної гри як засобу формування самостійності учнів молодшої школи загальноосвітнього навчального закладу
У контрольній групі навчання проводилось відповідно до діючих навчальних програм і методичних посібників. Для педагога експериментальної групи були підготовлені методичні рекомендації, які включали ігрові завдання і вправи, дидактичні ігри, що сприяли формуванню самостійності учнів, а також завданн ...

Форми і методи фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами на краєзнавчих засадах
У педагогічній літературі категорія «форма» трактується як зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку, певному режимі та з конкретною метою. Виходячи із змісту даного поняття охарактеризуємо основні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Адже о ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com