У даний година науковий апарат нових психолого-гуманітарних і знань починає активно входити в систему сучасної української педагогіки, формуючи методологічний статус нових педагогічних концепцій і навіть галузей науки («акмеології»). Для сучасного етапу становлення даної галузі наукових знань характерний швидкий ріст її авторитетові, що виразив у створенні ряду соціальних структур - кафедр і факультетів, лабораторій у вузах. Одним з перших розроблювачів концепції і технології «безупинного навчання», перспективних дидактичних орієнтацій в освіті, зв'язаних з мотиваційним і суб'єктивно-діяльнісним підходами організації навчального процесу, із проблемами таксономії цілей навчання, задоволення прагматичних, пізнавальних, і творчих інтересів, технології «безупинного навчання» стала Київська міжрегіональна академія управління персоналом - вищи навчальний і науково-дослідницький застава, що професійно займається проблемами персоналові-менеджментові і бізнесу .
Найбільшим явищем у даній області можна вважати формування наукової галузі знань «акмеології», створення самостійного наукового напрямку, очолюваного відомим ученим - доктором психологічних наук, професором, завідувачем кафедрою Академії управління при Президенті Російської Федерації - И.Н. Семеновим, Міжнародною академією акмеологічних наук і журналові «Акмеологія». Дослідження в даній області сталі значним внеском у розробку нових науково-педагогічних технологій.
Інтенсивно розвиваються останнім годиною нові наукові підходи області гуманітарних наук у взаємодії з теорією управління, педагогікою і психологією істотно змінюють акценти у визначенні сутності безупинної освіти У своїй монографії «Акмеологія - новий напрямок у гуманітарних науках» И.Н. Семенов відзначає, що в « .сучасному науковому погляді на дану проблему домінує не структурний, а методологічний принцип, що акцентує розвиток творчих здібностей професіоналів з урахуванням різних аспектів підготовки кадрів і вдосконалення їх кваліфікації. Кваліметричні показники нових технологій відбивають аспекти життєдіяльності людини з врахуванням його найважливіших факторів:
- вікових (педологічний, андрологічний і геронтологічний),
- освітніх (діагностика розвитку знань і умінь у системі загального, професійного і безупинної освіти);
- професійних (визначення можливостей і результатів трудової діяльності);
- креативних (визначення затрачуваних зусиль і успішності їхньої реалізації шляхом з'ясування рівня професіоналізму, рефлексивного-інноваційного потенціалу його удосконалювання до ступеня майстерності й оцінки соціальної значимості результатів, отриманих у процесі творчості);
- рефлексивних (зв'язаних із самосвідомістю й особливостями самовизначення і мотивації особистості, як розвивається «я» і розумінням партнерів у процесі трудової діяльності).
Актуально про педагогіку:
Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики
Соціальна педагогіка як науковий напрям виникла у середині XIX ст., у період розквіту філософії, становлення соціології, коли педагогіка більш-менш “з’ясувала” свої внутрішні проблеми щодо самовизначення і могла звернутися до “зовнішніх”. Саме в той час людство шукало шляхів трансформації та вдоско ...
Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти
Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчальн ...
Дидактичні умови формування в молодших школярів досвіду пошукової
діяльності
Численні дослідження, що проведені відомими вченими психологами і педагогами, показали, що тільки активна діяльність самого школяра є запорукою його успішного розвитку. Відповідно до цього в сучасній початковій школі принципово змінився характер навчання дітей: менше стало одноманітної і тренувальн ...