Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку

Статті і корисна інформація » Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку

Сторінка 1

У Доповіді міжнародної комісії ЮНЕСКО «Освіта: Прихований скарб ХХІ ст.», що представлений у 1997 році, зазначено: «мі повинні бути у всеозброєнні, щоб подолати основні протиріччя, які не будучи новими, стануть головними проблемами XXI віку». До таких протиріч автори Доповіді відносять наступні:

- протиріччя між глобальними і локальними проблемами: поступово статі громадянином світу без втрати власного коріння і активно брати долю в житті свого народу і суспільства;

- протиріччя між універсальним і індивідуальним. В умовах глобалізації культури, що набуває загального характеру, існує небезпека забуття унікального характеру кожної особистості, її призначення вибирати свою частку і здійснювати можливості, які є в неї;

- протиріччя між традиціями і сучасними тенденціями: адаптація без заперечення власного коріння, діалектичний зв'язок незалежності зі свободою і розвитком інших, управління технічним прогресом. Саме в цьому дусі потрібно вирішувати проблеми, пов'язані з розвитком нових технологій в області інформації;

- протиріччя між довгостроковими і короткостроковими завданнями. Громадська думка вимагає негайних відповідей і рішень, у тієї годині як розв'язання багатьох проблем потребує терплячої і узгодженої стратегії реформ;

- протиріччя між необхідністю змагання і прагненням до рівності можливостей. Потрібно відновити і привести у відповідність з вимогами сьогоднішнього дня концепцію безперервності творіння протягом всього життя, з тім щоб задіяти всі стимулюючі чинники, включаючи як змагання, так І співпрацю, об'єднавчу солідарність;

- протиріччя між небаченим розвитком знань і можливостями їх засвоєння людиною з урахуванням таких нових областей, як пізнання самого собі і засобів забезпечення фізичного і психологічного здоров'я, а також навчання, орієнтоване на пізнання і збереження навколишнього природного середовища;

- протиріччя між духовним і матеріальним світом. Людство потребує ідеалу і моральних цінностей. Немає більш благородної задачі, що стоїть перед освітою, ніж пробудити в шкірного, з урахуванням його традиції переконань і при повній повазі плюралізму, підйом дусі і думки до усвідомлення універсального світу.

Основні проблеми існуючих систем освіти і теоретичний образ перспективної системи освіти, що забезпечує не тільки добробут нації, але і подальший стійкий розвиток людства, самим серйозним образом хвилюють сьогодні вчених, державних і суспільних діячів різних країн, які стурбовані необхідністю оновлення і реформування систем освіти, покликаного відігравати в XXI ст. найважливішу роль у розвитку особистості і суспільства.

У Доповіді міжнародної комісії також підкреслюється особливості перспективної системи освіти, до якої потрібно віднести:

- фундаменталізацію освіти, яка винна істотним чином підвищити його якість;

- випереджальний характер всієї системи освіти, її націленість на проблеми майбутньої постіндустріальної цивілізації;

- розвиток творчих здібностей людини;

- істотно більшу доступність системи реалізації творчого потенціалу для населення нашої планети шляхом широкого використання можливостей дистанційного навчання і самонавчання із застосуванням перспективних інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Фундаменталізація освіти передбачає її орієнтацію на вивчення основних законів природи і суспільства, а також природи і призначення самої людини. Такий підхід повинний дозволити людям самостійно знаходити й оцінювати відповідальні рішення в умовах невизначеності, у критичних і стресових ситуаціях, коли людина стикається з новими складними природними і соціальними явищами. Наукові знання і високі етичні принципи є в цих випадках надійною опорою. Під терміном «фундаменталізація» розуміється істотне підвищення якості освіти і освітнього рівня людей шляхом відповідної зміни змісту дисциплін, що вивчаються, і методології навчального процесу. Вона може досягатися різними засобами, до яких можуть бути віднесені і такі:

- зміна співвідношення між прагматичною і загальнокультурною частинами освіти всіх рівнів. При цьому пріоритетними стають проблеми загальної культури людини, формування в нього наукових форм системного мислення;

- зміна змісту і методології навчального процесу, при яких акцент робиться на вивчення фундаментальних законів природи і суспільства, створюються принципово нові навчальні курси, орієнтовані на формування цілісних уявлень про наукову картину світу і здатності виходити на системний рівень його пізнання;

- забезпечення якісної загальної екологічної освіти, яку дозволити не тільки сформувати нові засади світогляду, але і більш ефективно використати професійні знання і практичний досвід фахівців з різних сфер соціальної практики для спільного розв'язання екологічних проблем. Сюди потрібно віднести і поняття «екологічно чистих» людських відносин;

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Народна іграшка як засіб морального виховання
В системі виховання дітей дошкільного віку особливе місце займає моральне виховання. Моральне виховання - це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки. В процесі озна ...

Суть теорії трудової підготовки
Обґрунтовуючи завдання трудового навчання у школі та розкриваючи їхнє освітнє значення, необхідно МТН спиратися на відповідну теорію трудової підготовки, суть якої, має важливе значення для удосконалення змісту цього навчального предмета. Розуміння теоретичних основ трудової підготовки дозволить уч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com