Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 8

- “Веселий!”

- Чому? — і тоді діти уточнюють.

“А мама мені купила собачку!”

Отже, відштовхнувшись від змісту пісні, думки дівчинки перенеслися до радісних спогадів про свого четвероногого друга і тим внесли нове забарвлення у сприймання музики.

Частина дітей старшого дошкільного віку не може відділити думки, які виникають під час слухання музики, від власне змісту музики. Саме тому їхні відповіді можуть бути такими несподіваними.

Наприклад, прослуховуючи музичний твір “Курчатка” А. Філіпенка, на запитання музкерівника: “Який настрій викликає даний твір?”– діти дають такі відповіді:

- “Веселий!”

- Чому? — і тоді діти уточнюють.

“А мама мені купила зернятка для курчат!”

Отже, відштовхнувшись від змісту твору, думки дітей перенеслися до радісних спогадів про своїх друзів і тим внесли нове забарвлення у сприймання музики.

В основі методичних прийомів музичного виховання лежить вплив виразною співочою інтонацією, теплота і задушевність якою користується музкерівник, викликаючи в дітей емоційний відгук.

Так, наприклад, наспівуючи пісню, нахиляючись до дитини, ми привертаєммо її увагу, викликаємо наслідувальні інтонації і створюємо в неї радісний настрій. В роботі з дітьми трохи старшими для виявлення інтересу до співу використовується показ іграшок.

Здійснити це завдання допомагли пісні, які відбивали близькі і зрозумілі дітям образи (пташечки, ляльки і т. ін.). Правильний добір дає можливість поступово ускладнювати завдання. Наприклад “Пташку” М.Раухвергера діти можуть відзначити закінчення пісні вигуком “Ай”, а в пісні “Да-да-да” О. Тілічеєвої вони підспівують коротку музичну фразу на повторення складу “да-да-да”. Основним методом художньо-творчого мислення у дітей на цьому етапі є наслідування дорослих, але при умові уважного сприйняття завдання та слухання твору.

Велике значення для музичного розвитку в цьому віці має індивідуальна робота з кожною дитиною. Це дає змогу виявити найактивніших, об'єднати їх у невелику групу.

З часом емоційність сприймання поступово доповнюється прагненням дітей старшого дошкільного віку зрозуміти, що виражає музика, у чому її зміст. Дітки можуть досить повно визначити емоційний зміст музики, дати їй образне пояснення, а завдяки властивій спостережливості — почути окремі деталі музичної мови, відтінки виконання.

Для того, щоб прослідкувати зростання емоційної активності, зацікавленості різними видами діяльності на заняттях з музики для дітей старшого дошкільного віку ми використали синтезатор.

В I групі закріплювали свої знання про ритм в музиці традиційними методами: вистукуванням ритмічних вправ, плесканням в долоні і т. д. В експериментальній групі діти старшого дошкільного віку мали можливість вправлятися в ритмічних вправах і на клавіатурі синтезатора, використання якого:

по-перше - урізноманітнило діяльність дітей;

по-друге - активізувало інтерес та зацікавленість дітей старшого дошкільного віку, що помітно хоча б по їх бажанню доторкнутися до електронного прототипу фортепіано;

по-третє – підвищило їх емоційне бачення заняття з музики.

Глибшому сприйманню музики сприяє використання у процесі аналізу аналогій з творами інших видів мистецтва. Як зазначав Д. Кабалевський “той, хто знайомий з літературним або живописним твором чи подією реального життя, що надихнули композитора на написання музики . володій надійним ключем до розуміння цієї музики”.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Специфіка використання дидактичних ігор образотворчого змісту
Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати завдання, яке подається дорослими у певній цікавій ігровій формі. Головна мета — допомогти сформувати пізнавальну активність дитини. Гра при цьому виступає не тільки як засіб закріплення знань, але як і одна з ...

Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст
На II Всеросійському з'їзді Рад у жовтні 1917 р. За пропозицією товариша В.І. Леніна було прийнято постанову про утворення Народного комісаріату з питань освіти на чолі з А.В. Луначарським. Декретом від 9 листопада 1917 р. була організована державна комісія. Побоюючись, що учительство буде використ ...

Процес і результати експериментального дослідження
Наше дипломне дослідження проводилось у два етапи. На теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) визначено сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувався масовий педагогічний досвід учителів фізичної культури у сфері фізкультурно-оз ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com