Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 7

Багато творів, є програмними за змістом, тому не слід спрямовувати увагу дітей старшого дошкільного віку на пошуки у ньому якоїсь програма: діти, захоплюючись картинами, які їм малює уява, погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Діти охоче слухають розповіді про музику, особливо коли це відбувається виразно й емоційно. Але ці розповіді не повинні нав'язувати їм стереотипів сприймання музичного твору.

У деяких випадках розповідь про твір може й не випереджувати звучання музики. Одна-дві лаконічні, але образні фрази, сказані на занятті у зв'язку з музичним твором, що звучить, викличуть думки і почуття незрівнянно глибші, ніж будь-які інші, попередньо заготовлені “загальні слова” на цю тему.

“Слово вчителя — нічим не замінний інструмент впливу на душу вихованця”, — писав В.О.Сухомлинський [85, c.430]. Мистецтво виховання включає насамперед мистецтво говорити, звертаючись до людського серця. “Слово ніколи не може до кінця пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитися до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів . Слово має настроїти чутливі струни серця, щоб осягнути мову почуттів . пояснення музики мусить нести в собі щось поетичне, щось таке, що наближало б слово до музики”, — так чудово сказав видатний педагог [85, с. 554-555].Важливою педагогічною умовою художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку та їх художньо-творчого мислення є підвищення емоційної активності, зацікавленості, що зростає при використання на заняттях з музики нових інформаційних технологій та технічних засобів.

Сприймання музики дітьми дошкільного віку тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмізована і мальовнича музика, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. Дітям властиві інтерес до почуттєво забарвлених музично-слухових вражень, прагнення до новизни, до вияву в звучанні музики життєвих зв'язків. Уже шестилітні дітки здатні визначати не лише загальний характер музики та її настрій, а й схоплювати характерні ознаки певного жанру, наприклад, колискової пісні, танцю, маршу, передавати їх у пластиці своїх рухів, жестах, міміці.

У дітей старшого дошкільного віку яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються. Тому діти не говорять, наприклад, про свої внутрішні переживання (“мені було сумно”), а оцінюють загальний характер музики (“була сумна музика”).

Що розуміється під емоційністю? Слід враховувати, що розмежувати емоційне від інтелектуального можна лише умовно: в музиці, як і будь-якому іншому мистецтві, емоційне начало переливається в думку, а думка, не потребуючи понятійної визначеності, так само невловимо переходить у почуття. Підхід до емоційного відгуку під час слухання музики як поверхневого, зовнішньо-чуттєвого, є неправильний.

Діти довірливо ставляться до музичного твору, приймаючи його зміст за реальність. Частина дітей дошкільного віку не може відділити думки, які виникають під час слухання музики, від власне змісту музики. Саме тому їхні відповіді можуть бути такими несподіваними.

Наприклад, прослуховуючи пісню “Бабак” Л.Бетховена, на запит викладача: “Який настрій викликає пісня?”– діти дають такі відповіді:

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Граматичний рівень
Граматичний рівень в розвитку мовлення пов’язаний з роботою над реченням, а також як вивчення тих чи інших частин мови сприяє правильному оформленню усної та письмової мови. З перших днів приходу до школи учні вчаться висловлювати думки, відповідати на питання за допомогою речень. Починаючи вивчати ...

Специфіка використання дидактичних ігор образотворчого змісту
Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати завдання, яке подається дорослими у певній цікавій ігровій формі. Головна мета — допомогти сформувати пізнавальну активність дитини. Гра при цьому виступає не тільки як засіб закріплення знань, але як і одна з ...

Зміст, форми і методи роботи з дітьми по образотворчій діяльності у взаємозв'язку з ознайомленням їх з природою
Пізнавальну діяльність дітей, направлену на об'єкти природи, слід розглядувати як творчу. Пізнання школярм-дошкільником навколишньої природи повинне здійснюватися “по законах краси”. Це залежить від педагога, який сам відчуває, розуміє красу природи і може передавати це дітям. Необхідно розвивати в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com