Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 6

Серед запитань можливі й такі, що вимагають лише пригадування відомої інформації, наприклад: “Кому належить твір? У якому регістрі звучить?” тощо. Доцільніше ставити запитання, які змушують шукати нові зв'язки між знайомими явищами або вимагають творчої уяви.

Не слід вимагати від дітей старшого дошкільного віку однотипних відповідей, а, враховуючи дитячу психологію, уважно слідкувати за ходом їхніх міркувань. Наприклад, дитина відповіла, що “Пісню про школу” Д.Кабалевського написав Л.Бетховен. Вчителька запитала: “Чому ти так думаєш?” — “Тому, що Бетховен — хороший композитор”. Хоч відповідь і неправильна, та вона показала, що заняття з музики дали позитивні наслідки. По-перше, діти старшого дошкільного віку уже знають, що музику пишуть композитори. По-друге, знає, що Л.Бетховен - композитор. По-третє, що Бетховен — хороший композитор.

Тому бажано спочатку підкреслити правильність міркувань дитини, а вже потім тактовно поправити її. Важливо, щоб музкерівник зумів використати подібні відповіді для активізації мислення дітей старшого дошкільного віку.

Чим ширше залучається музична пам'ять до відповіді про музику як звукове явище, тим таке запитання складніше. Складність підвищується, якщо запитання ставиться після того, як музика прозвучала, або коли ілюструється в запису, а не в живому звучанні. Деякі музкерівники дають запитання лише із засвоєного матеріалу. Та краще ставити такі питання та завдання, на які діти старшого дошкільного віку поки що не знайдуть відповіді, але це спонукатиме їх до роздумів.

Вищезазначені особливості значною мірою впливають не лише на здобуття дітьми старшого дошкільного віку необхідних знань, а й на їх художньо-естетичний розвиток.

ІІ. Наступний етап роботи передбачав слухання музики з впливом на емоційний розвиток дітей.

Слухання музики прийняття музики – одне з найважливіших завдань музичного виховання, і проходить воно в процесі всіх видів музичної діяльності, будучи при цьому самостійним видом діяльності. Музкерівнику необхідно формувати в дітей страршого дошкільного віку навички, необхідні для повноцінного сприймання музичних творів, розвивати в них вміння розрізняти музичні твори, інтерес до музики, музичний смак.

Процес музичного сприймання складається з наступних етапів:

створення установки на сприймання;

розуміння і переживання музики;

інтерпретація і оцінка музики;

післядія музики, яка виражається в тому, чи став той чи інший твір улюбленим.

Але, крім цього, на процес сприйняття музики впливають і інші фактори. Зокрема:

особливості приміщення;

поведінка музкерівника та дітей;

рівень музичної культури дітей старшого дошкільного віку;

використання нетрадиційних підходів до організації музичного сприйняття тощо.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Тому, щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, ми підбирали слова так, щоб вони не містили того, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

Музичний твір ми слухали на кількох музичних заняттях, тому нашим завданням було розподілити наявний матеріал так, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Активізація розумової діяльності учнів у процесі проведення уроку-казки та уроку-гри
Урок-казка Одним з видів нетрадиційного уроку – є урок-казка (див. Додаток А). Такий урок треба проводити, використовуючи казкових персонажів, героїв мультфільмів, кінофільмів. Але казку можна написати і вибрати казкових героїв самим, спираючись на той матеріал, що вивчається у класі. Уроки-казки с ...

Прогностичний характер моніторингу
Сам по собі діагноз має педагогічну значущість лише в тому випадку, якщо він не лише розкриває стан об'єкту "сьогодні", але і допомагає визначити його розвиток на завтра", на пізніші терміни. Процес педагогічного прогнозування складається з декількох операцій, перша і основна з яких ...

Забезпечення інноваційного розвитку професійної освіти
Для впровадження інноваційних освітніх та виробничих технологій, реалізації наукових підходів до визначення змісту, форм і методів навчання, забезпечення якості підготовки майбутніх робітників на базі Балинського вищого професійного вищого професійного училища №36 функціонує експериментальний педаг ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com