Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 6

Серед запитань можливі й такі, що вимагають лише пригадування відомої інформації, наприклад: “Кому належить твір? У якому регістрі звучить?” тощо. Доцільніше ставити запитання, які змушують шукати нові зв'язки між знайомими явищами або вимагають творчої уяви.

Не слід вимагати від дітей старшого дошкільного віку однотипних відповідей, а, враховуючи дитячу психологію, уважно слідкувати за ходом їхніх міркувань. Наприклад, дитина відповіла, що “Пісню про школу” Д.Кабалевського написав Л.Бетховен. Вчителька запитала: “Чому ти так думаєш?” — “Тому, що Бетховен — хороший композитор”. Хоч відповідь і неправильна, та вона показала, що заняття з музики дали позитивні наслідки. По-перше, діти старшого дошкільного віку уже знають, що музику пишуть композитори. По-друге, знає, що Л.Бетховен - композитор. По-третє, що Бетховен — хороший композитор.

Тому бажано спочатку підкреслити правильність міркувань дитини, а вже потім тактовно поправити її. Важливо, щоб музкерівник зумів використати подібні відповіді для активізації мислення дітей старшого дошкільного віку.

Чим ширше залучається музична пам'ять до відповіді про музику як звукове явище, тим таке запитання складніше. Складність підвищується, якщо запитання ставиться після того, як музика прозвучала, або коли ілюструється в запису, а не в живому звучанні. Деякі музкерівники дають запитання лише із засвоєного матеріалу. Та краще ставити такі питання та завдання, на які діти старшого дошкільного віку поки що не знайдуть відповіді, але це спонукатиме їх до роздумів.

Вищезазначені особливості значною мірою впливають не лише на здобуття дітьми старшого дошкільного віку необхідних знань, а й на їх художньо-естетичний розвиток.

ІІ. Наступний етап роботи передбачав слухання музики з впливом на емоційний розвиток дітей.

Слухання музики прийняття музики – одне з найважливіших завдань музичного виховання, і проходить воно в процесі всіх видів музичної діяльності, будучи при цьому самостійним видом діяльності. Музкерівнику необхідно формувати в дітей страршого дошкільного віку навички, необхідні для повноцінного сприймання музичних творів, розвивати в них вміння розрізняти музичні твори, інтерес до музики, музичний смак.

Процес музичного сприймання складається з наступних етапів:

створення установки на сприймання;

розуміння і переживання музики;

інтерпретація і оцінка музики;

післядія музики, яка виражається в тому, чи став той чи інший твір улюбленим.

Але, крім цього, на процес сприйняття музики впливають і інші фактори. Зокрема:

особливості приміщення;

поведінка музкерівника та дітей;

рівень музичної культури дітей старшого дошкільного віку;

використання нетрадиційних підходів до організації музичного сприйняття тощо.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Тому, щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, ми підбирали слова так, щоб вони не містили того, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

Музичний твір ми слухали на кількох музичних заняттях, тому нашим завданням було розподілити наявний матеріал так, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається ...

Правила формування навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може надійно впізнати й оцінити. 2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ...

Організація і зміст експериментального дослідження
Основою реалістичного зображення сюжетної композиції є цілеспрямоване спостереження і вивчення життя, коли художник прагне виявити в ній найсуттєвіше, вдаючись до образного, картинного вирішення. В основі занять з сюжетної композиції лежить виховання у тих, хто малює, уміння передавати в малюнку за ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com