Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 5

Наприклад, після прослухування твору Л. Бетховена “Весело і сумно” діти старшого дошкільного віку визначили яким настроєм закінчується кожна з частин, і довели, “чому музика має сумний або веселий характер?”. На допомогу може прийти наочний посібник — плакат з позначеними на ньому засобами виразності (лад, ритм, динаміка, тембр). Діти, згідно послідовності плаката, говорять про те, які елементи музичної мови вони почули в творі.

Можна використати такий прийом перед слуханням п'єси В.Косенка “Дощик”. Ми повідомляємо її назву і пропонуємо визначити, який дощик зображає композитор. Чому це теплий весняний дощик? Бесіда з учнями сприятиме усвідомленню естетичної виразності музичної мови. Або навпаки, музкерівник, не повідомляючи назви п'єси, яку буде виконувати, дає дітям завдання розповісти, що відбуваєтеся в музиці, яку вони зараз почують.

Ще один приклад. Перед слуханням п'єси П.Чайковського “Пісня жайворонка” діти, виходячи з назви, висловлюють свої думки з приводу пори року, характеру музики, засобів виразності, зокрема висловлюють бажання “намалювати” жайворонка, або виразити його пісню за допомогою сопілки. У цьому випадку процес аналізу твору проходить цікавіше. На занятті з музики виникає пошукова ситуація. Мислення дітей спрямовується не тільки на визначення загального характеру музики, але й на усвідомлення взаємодії засобів виразності та їх ролі у створенні музичного образу.

Пошукові ситуації, спрямовані на самостійне осягнення музики дітьми старшого дошкільного віку, мають створюватися у невимушеній атмосфері і мати імпровізаційний характер. Музкерівнику слід бути уважним до відповідей дітей, уміло спрямовувати їх думки в потрібне русло, відбираючи найвлучніші відповіді і доповнюючи їх власними оцінками, підводити до узагальнення теми.

Ще однин важливий момент в роботі з дітьми ми повинні розглянути – це правильність постановки запитань, адже це виховує уміння чути музику, розвиває музичне мислення.

Процесуальна, звукова природа музики не дозволяє ставити запитання або робити пояснення під час спостереження за музикою, тому їх ставлять або до того, як діти прослухають музику, або після її прослуховування. Доведено, що на запитання, поставлені попередньо, відповідає більшість дітей. На ці ж запитання, задані після прослуховування, відповідає значно менше дітей, і їхні відповіді невизначені. Напрошується висновок, що запитання доцільніше ставити завжди перед прослуховуванням музики. Однак слід враховувати, що запитання змушують думати, усвідомлювати, і це у даний момент відбувається за рахунок емоційності сприймання. Тому радимо ставити попередні запитання лише тоді, коли музкерівник не впевнений, що твір буде прослуханий досить уважно або коли йому не вдалося зацікавити дітей своїм вступним словом.

Постановка запитань під час аналізу визначається насамперед завданнями спостереження і підготовкою дітей старшого дошкільного віку, налаштуванням їх на уважне прослуховування твору.

Якщо поставити дітям запитання, на які можна відповісти, не прослухавши всю п'єсу (наприклад: “Хто виконує твір? На якому інструменті виконується? У якому темпі?” тощо), то відповідь буде знайдена дуже швидко і після цього інтерес дітей до подальшого слухання музики знизиться. Водночас запитання “Які почуття виражає музика і як вони розвиваються у творі? У які формі написаний твір?” вимагають уважного слухання протягом звучання всього твору.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Індивідуальний стиль діяльність у різних типах суспільства
Найбільш загальне соціальне умова, від якого зона невизначеності індивідуальної діяльності, – диференціація умов життєдіяльності й у ступеня діяльності соціальних груп. Візьмемо класове эксплуататорское суспільство. Це товариство характеризуватиметься наявністю жорстких класових відмінностей як і р ...

Теоретичне обґрунтування програми «Гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи»
Отже, гармонізація - це діяльність яка спрямована на встановлення взаємозв’язку між всіма структурами соціального середовища школи. Тобто, учнів, вчителів, батьків, працівників школи для подальшого збагачення та зрощення майбутнього нації. Суб’єкт: соціальний педагог, психолог, класні керівники, ад ...

Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду з окресленої проблеми
Розгляд цієї проблеми ми здійснювали шляхом вивчення й аналізу досвіду роботи вчителів початкових класів. З цією метою ми реферували й конспектували періодичні видання, знайомилися з педагогічним досвідом учителів-новаторів, учителів загальноосвітньої школи, відвідували уроки у молодших класах, ана ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com