Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 4

Музкерівнику доцільно мати таблиці з емоційними характеристиками музики як у цілому, так і окремих її компонентів. Вони стимулюватимуть дітей, які недостатньо володіють лексичним багатством мови, до глибшого усвідомлення своїх музичних вражень і переживань.

У розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку велику роль відіграють методи порівняння, аналізу, роздумів, запитань і відповідей, адже можливості аналізу дітьми музичних творів обмежені, як ми вже відзначали, їх невеликим досвідом.

Для того щоб активізувати увагу дітей і полегшити аналізування твору, музкерівник може використовувати нескладну схему аналізу, що вивішується на дошці (рис.1.).

Циклічна діаграма

Рис.1 Допоміжна схема аналізу музичного твору.

Метод порівняння за контрастом і аналогією дозволяє помітити те, на що дитина може не звернути увагу, дає змогу яскравіше відтінити своєрідність музичних творів різноманітних жанрів. Завдання на порівняння захоплюють дітей, активізують їхню творчу діяльність. Найкраще діти старшого дошкільного віку помічають у музиці контрасти. Для порівняння можна використати контрастні твори одного жанру, наприклад “Марш” О.Прокоф’єва тв. “Марш дерев’яних солдатиків” П.Чайковського, “Колискова” О. Тілічеєвої та “Колискова” Я.Степового, або твори одного композитора, з однакової різні за назвою, характером, виконанням, як “Клоуни” та “Кавалерійська” Д.Кабалевського.

На матеріалі найпростіших пісеньок і інструментальних п'єс викладач повинен систематично розвивати в дітей старшого дошкільного віку навички активної уваги, здатність слідкувати за розгортанням музичної тканини твору. Діти поступово накопичують уявлення про те, як музика розповідає про навколишню дійсність, поступово переконуються, що музика здатна викликати найрізноманітніші почуття. У них з'являються улюблені твори.

Наступним є використання на занятті методу роздумів про музику. Він полягає не в розсудливому й формальному аналізі музики, а в органічному поєднанні розуму і почуттів. Постає запитання: як можна роздумувати про музику з дітьми старшого дошкільного віку, якщо їхній музичний досвід такий незначний? Традиційна методика найчастіше відповідала на це запитання заперечливо, пропонуючи звертати увагу дітей лише на часткові явища, не вдаючись до узагальнень. Позитивну відповідь на це запитання дав Д.Б.Кабалевський, якому вдалося знайти основну ланку, що з'єднує музичний досвід дітей з музикою. Йдеться про три сфери музики — пісню, танець, марш. Ці поняття своїми витоками сягають первинних основ музики: рухів людини, що ведуть до танцю і маршу, та інтонованого слова, від якого походить пісня.

Акцент на пісню, танець і марш надає змістовності музичним заняттям, дозволяє опиратися на реальний життєвий досвід дітей, на доступні їм явища соціального побутування музики. Коли дитина, відштовхуючись від змісту музики і свого досвіду, осмислює музичні враження, наступає та захопленість, про яку мріє кожен музкерівник. Зрозуміло, що захопленість музикою (яка насамперед залежить від самого музкерівника) виховується не тільки; цими роздумам, а й змістовним музикуванням.

Система запитань і завдань дає змогу викладачам створити на занятті пошукову ситуацію, мета якої — навчити дітей вслухатися в музичний твір і самостійно розбиратися в ньому. Дуже важливо вміти правильно поставити запитання. Безглуздо давати загальні запитання, відповіді на які можуть бути одночасно і негативні, і позитивні. Наприклад, на питання “Чи сподобалася вам музика?”, “Всім зрозуміла?’ діти одночасно відповідають: “Так!” або “Ні!”, “Всім! Не всім!”. Часто після того, як прозвучав твір, ставляться запитання, що стали штампами: “Який характер твору?”, “Які почуття виражає?”. Зовсім недопустимо, коли музкерівник, прагнучи до “оптимізації процесу навчання”, починає підганяти дітей: “Ну, Таня, ну, Сашко, чого ж ви мовчите, не піднімаєте руку? Так який же характер музики?” А буває, що кількома лаконічними, образними словами, в яких виражений настрій, роздум про твір, музкерівник викличе дітей до спільного розмірковування про нього.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Виразно-образотворчі засоби в малюнках молодших школярів
З дитинства, навчившись розуміти природу, цінувати її, школяр, будучи дорослим, зможе випробувати на собі її благотворний вплив. Мистецтво і образотворча діяльність самих дітей, допоможе їм закріпити і поглибити поки елементарні, але потрібні знання про рідну природу, про місце і роль людини, що жи ...

Моделі освіти
Модель освіти як державно-відомчої організації. В цьому випадку система освіти розглядається структурами державної влади як самостійне направлення в ряді інших галузей народного господарства. Будується вона на відомчому принципі з жорстким централізованим визначенням цілей, змісту освіти, номенклат ...

Експериментальна перевірка впливу дидактичної гри як засобу формування самостійності учнів молодшої школи загальноосвітнього навчального закладу
У контрольній групі навчання проводилось відповідно до діючих навчальних програм і методичних посібників. Для педагога експериментальної групи були підготовлені методичні рекомендації, які включали ігрові завдання і вправи, дидактичні ігри, що сприяли формуванню самостійності учнів, а також завданн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com