Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 3

При цьому діти старшого дошкільного віку вигадують характерні їхнім героям рухи, використовують відповідну міміку, жести та мовну інтонацію.

При проведенні даної гри діти старшого дошкльного віку усвідомлюють, що інтонація – основа музики й від її яскравості та характеру залежить і яскравість та характер музики. Крім цього вони мимовільно запам’ятовують характерні тому чи іншому герою музичні приклади. І, найголовніше, в процесі гри розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

З інтонацій складається музика, розвиваючись вона приводить до варіантності засобів побудови музики, звідси тема останнього заняття – “Будова (форми) музики”.

Діти вивчали цю тему протягом декількох занять. Мета таких занять – підвести дітей старшого дошкільного віку до висновку, що музика, як і будь-що на світі, має свою будову; навчити їх розпізнавати різні музичні форми; розвивати художньо-естетичне сприйняття музики.

Діти контрольної групи вивчали дану тему за традиційною програмою, а діти експериментальної - мали змогу побувати у “Музичному дивосвіті”, де в казковій атмосфері знайомилися з основними музичними формами: одночастинною, двочастинною, тричастинною, формою рондо та варіацій.

Група була поділена на дві підгрупи: глядачі та актори, які грали ролі музичних форм: одночастинної, двочастинної, тричастинної, рондо, варіацій. Сюжет казки полягає у тому, що “Музичні форми” з’являються у групі та у віршованій формі пропонують діткам вгадати, хто вони. Поява в групі кожної із музичних форм супроводжується відповідним музичним твором:

одночастинна форма – перша частина “Пісні Сольвейг” Е. Гріга;

двочастинна форма – “Неаполітанський танець” із балету “Лебедине озеро” П. Чайковського;

трьохчастинна форма – “Весело і сумно” Л Бетховена;

форма рондо – “Рондо в турецькому стилі” В.А. Моцарта;

варіації – варіації на тему української народної пісні “Їхав козак за Дунай” М. Різоля.

Характерними особливостями проведення даного заняття-казки було:

надання дітям можливості бути справжніми акторами та глядачами;

мимовільне закріплення знань про будову (форми) музики;

активізація процесу художньо-естетичного сприйняття музичних

творів;

невимушеність поведінки дітей;

активізація їх інтересу та зацікавленості.

На результати слухання музики має вплив саме мовний досвід дітей. Звичайно, з раннього віку, в них поступово формуються навички перенесення інтонаційного і синтаксичного досвіду мови на слухання музики і спів. Цьому сприяє те, що спів, як найдоступніша для дітей форма активного засвоєння музики, тісно пов'язаний з мовою, голосом.

Діти часто відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для висловлення своїх вражень від музики. Їхні висловлювання нерідко зводяться лише до кількох визначень, що пояснюється недостатньо розвиненою слуховою спостережливістю і збідненим лексичним запасом.Необхідність знайти відповідні слова спонукає дітей старшого дошкільного віку не тільки уважно слухати, але й усвідомлювати зміст музики. Чим багатший музичний досвід і лексичний запас діток, тим змістовніші їхні визначення, тим більше можливостей для пізнання музики. Щоб спонукати дітей старшого дошкільного віку до активнішого усвідомлення музики і пошуку необхідних слів, радимо використати такий прийом: виготовити таблицю зі словами, якими найчастіше користуються діти й перекреслити їх контрастною лінією. Це означає, що діти старшого дошкільного віку повинні у своїх відповідях обходитися без них. Цей прийом значно активізує лексичну діяльність дітей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Суть мислення як процесу вирішення завдань
Визначення мислення як процесу вирішення завдань використовується, головним чином, в експериментальних дослідженнях конкретних механізмів пізнання, при діагностиці мислення. Будь-яке завдання має об'єктивну (наочну) і суб'єктивну (психологічну) структуру. Об'єктивно завдання включає: набір певних у ...

Психолого-педагогічні умови підготовки студентів
Висвітлюючи педагогічні умови, в яких формуватимуться і перевірятиметься на практиці підготовка студентів до майбутньої діяльності, а саме: розвиток загальномузичних та спеціальних здібностей керівника хору; застосування індивідуалізації навчання щодо вироблення власного стилю диригентсько-хорової ...

Аналіз масового педагогічного досвіду формування правової культури
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування правової культури школярів. Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Опираючись на науковий фонд з проблеми пра ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com