Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 20

Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:

Вивчена та проаналізована література науково-методичної, музикознавчої, психолого-педагогічної спрямованості з проблеми дослідження.

Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, методичної та літератури дозволив дати визначення понять “мислення”, “художньо-творче мислення”, “слухання музики”, “старший дошкільний вік”, підтвердивши цим, що художньо-творче мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: когнітивно-операційний, емоційно-почуттєвий та творчо-діяльнісний.

У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування художньо-творчого мислення є активне включення дітей старшого дошкільного віку в процес слухання музики, який найбільш сприяє музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.

На підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв та рівнів сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості дітей старшого дошкільного віку було виявлено середній рівень сформованості художньо-творчого мислення.

У результаті дослідження розроблено та апробовано методику підготовки дітей до сприймання музичного твору. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи п’яти типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття, моделювання педагогічних ситуацій, тощо. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів художньо-творчого мислення.

Експериментально доведено, що ефективність розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики забезпечується дотриманням таких взаємопов’язаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі слухання музики; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності дітей. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних якостей дітей.

Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення дітей у самостійну роботу в процесі слухання музики, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку музкерівника на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.

Страницы: 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Таксономія навчальних цілей в різних доменах
Когнітивний домен або пізнавальна сфера (Bloom – 1956) Особистісна або емоційна (ефективна) сфера (Krathwoll – 1964) Психомоторний (сфера) (Simpson – 1966, Kibler – 1970, Harrow – 1972) Когнітивний домен або пізнавальна сфера Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здіб ...

Сутність поняття ігра у психолого – педагогічній літературі
Словом "ігра" позначаються самі різні, деколи малосхожі між собою явища. Існує сім основних значень цього слова. Це діяльність, заняття дітей і заняття, обумовлене сукупністю певних правил, прийомів, що служить для заповнення дозвілля, для розваги, є видом спорту (спортивні ігри, військов ...

Проектування технологій навчання за темою «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної
Рівень оперативного цілеутворення включає навчання окремим темам, розділам дисципліни і конкретизується до цілей окремих уроків. Оперативна мета – це обов’язкові знання і вміння, які необхідно сформувати в процесі вивчення розділів, тем і на окремих заняттях по даній дисципліні для успішного здійсн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com