Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 19

Дітям пропонувалося декілька завдань. Перше завдання - створити власну п’єсу за програмною назвою “Ранок”, “Потяг”, “Колискова” тощо.

Наступне завдання - самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки вірша, мелодії.

Третім завданням було колективно створити оповідання, музичну казку, тощо. Ми пам’ятали, що ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечать необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, для реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях, будь-то слово, рух, музичний твір, чи щось інше.

Звичайно наша праця дала певні результати. Діти ЕГ майже 90% справилися з завданнями, і лише 10 % були пасивними, але у нас не було зовсім тих, хто ігнорував би виконання завдань. В КГ, навпаки, лише 49% приймали активну участь у роботі, творили, вигадували, фантазували, 35% робили це, бо іншого нічого не можна було запропонувати, і 16 % просто відмовилися від участі. Ці діти розплакалися, аргументами були слова: “не хочу”, “не буду”, “чого ви мене заставляєте!” і таке інше.

Отже, проаналізувавши всі етапи дослідної роботи, ми побачили, що в результаті проведеного експерименту кількість дітей ЕГ значно підвисила рівень знань, умінь навичок, а це все сприяло активному розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Завданням нашого дослідження було довести, як слухання музики може впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.

Була розроблена методика підготовки дітей до сприймання музичних творів, що була спрямована на досягнення ними більш високих результатів в музичній діяльності, тобто підвищення рівня музичних знань, емоційного відгуку на музичні твори та створення умов, які б сприяли творчій реалізації особистості та не допускали психічного і фізичного перевантаження під час занять музикою.

Слухання музики – це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.

Обраний нами музичний репертуар був систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

З результатів проведеної роботи ми зробили висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Експериментальний етап дослідження довів необхідність підбору музичного репертуару, розробки тематики музичних занять. Аналіз даних констатувального етапу педагогічного експерименту показав збільшення кількості дітей з високим рівнем знань на 15% за рахунок зменшення кількості дітей з достатнім та середнім рівнями в експериментальній групі (відповідно на 27,5%, на 7,5%), що підтверджує правомірність висунутої гіпотези.

У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Метод розвитку творчого самопочуття
Метод розвитку творчого самопочуття включає ігри і завдання з розвитку мимовільної регуляції і навичок мимовільної поведінки, відчуття партнера, уяви, спостережливості, почуття ритму тощо. Особливе місце тут посідає використання елемента «театралізації» і «драматизації» у педагогічному процесі, що ...

Римська цивілізація епохи імперії
Початковий період римської імперії, що продовжився з 30 р. до н. е. по 284 р. н. е. отримав назву період принципата, ця назва пішла те іменування Октавіана Августа "Прінципсом", що означає - перший серед рівних. Другий етап римської імперії носить назва - період доміната від слова " ...

Місце наочних посібників у структурі уроку рідної мови
У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com