Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 19

Дітям пропонувалося декілька завдань. Перше завдання - створити власну п’єсу за програмною назвою “Ранок”, “Потяг”, “Колискова” тощо.

Наступне завдання - самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки вірша, мелодії.

Третім завданням було колективно створити оповідання, музичну казку, тощо. Ми пам’ятали, що ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечать необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, для реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях, будь-то слово, рух, музичний твір, чи щось інше.

Звичайно наша праця дала певні результати. Діти ЕГ майже 90% справилися з завданнями, і лише 10 % були пасивними, але у нас не було зовсім тих, хто ігнорував би виконання завдань. В КГ, навпаки, лише 49% приймали активну участь у роботі, творили, вигадували, фантазували, 35% робили це, бо іншого нічого не можна було запропонувати, і 16 % просто відмовилися від участі. Ці діти розплакалися, аргументами були слова: “не хочу”, “не буду”, “чого ви мене заставляєте!” і таке інше.

Отже, проаналізувавши всі етапи дослідної роботи, ми побачили, що в результаті проведеного експерименту кількість дітей ЕГ значно підвисила рівень знань, умінь навичок, а це все сприяло активному розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Завданням нашого дослідження було довести, як слухання музики може впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.

Була розроблена методика підготовки дітей до сприймання музичних творів, що була спрямована на досягнення ними більш високих результатів в музичній діяльності, тобто підвищення рівня музичних знань, емоційного відгуку на музичні твори та створення умов, які б сприяли творчій реалізації особистості та не допускали психічного і фізичного перевантаження під час занять музикою.

Слухання музики – це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.

Обраний нами музичний репертуар був систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

З результатів проведеної роботи ми зробили висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Експериментальний етап дослідження довів необхідність підбору музичного репертуару, розробки тематики музичних занять. Аналіз даних констатувального етапу педагогічного експерименту показав збільшення кількості дітей з високим рівнем знань на 15% за рахунок зменшення кількості дітей з достатнім та середнім рівнями в експериментальній групі (відповідно на 27,5%, на 7,5%), що підтверджує правомірність висунутої гіпотези.

У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.

Страницы: 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства
Специфіка культури інформаційного суспільства активно досліджується сучасними філософами, соціологами, культурологами, психологами. Дослідники досить одностайні в тому, що з 50-х років XX ст. внаслідок глобальної соціальної революції розпочалося формування соціуму нового типу, породженого “конверге ...

Реалізація Болонського процесу в системі вищої освіти і науки України
З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації) 23.01.2004 р. Міністерством освіти та науки України було прийнято наказ Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com