Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 17

Середній рівень продемонстрували - 48,8% діток. Вони мають достатній музичний кругозір, але немає цілісного уявлення про музичний твір, про творчу роботу над ним. Діти цього віку не здатні до об’єктивної оцінки музичних явищ, але її недостатня обгрунтованість пов’язана з невеликим слуховим досвідом, з невдалим використанням знань музичної термінології і просто власних знань. Середній рівень зафіксовано у найбільш численної групи досліджуваних.

Високий рівень склали 27,78% діток, які виявляють високу мотивацію до роботи у всіх формах роботи під час слухання музики. Вони завжди ініціативні на заняттях, самостійно пропонують виконувати те чи інше завдання, вдало коригують процес, адекватно реагують на завдання будь-якої складності, мають самостійність в судженнях та оцінках прослуханого музичного твору.

Такий стан сформованості художньо-творчого мислення дітей має місце на сьогоднішній день, і це, в більшості, є стандартною ситуацією. Тому ми повинні розробити і впровадити спеціальну методику, що передбачає поступовий розвиток творчої самостійності дітей у процесі слухання музики, індивідуальний підхід в роботі, етапність проведення занять (з урахуванням принципів особистісно-орієнтовного підходу), діалогової взаємодії між музкерівником та дітьми цього віку.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ДНЗ №44 м. Рівне. Дослідженням були охоплені діти старшого дошкільного віку в кількості 46 учасників, (у віці від 4 до 6 років). Експериментальна група (ЕГ) – 23 дитини, та Контрольна група (КГ) також 23 дитини.

Для того, щоб виявити рівень художньо-творчого мислення дітей перцептивно-когнітивному рівні нами було проведене усне опитування результати якого довели, що діти ЕГ після вивчення там “Інтонація”, “Будова форми” мають значно кращий рівень знань, ніж діти КГ.

Так, всі діти старшого дошкільного віку сприймають і усвідомлюють пісенність, танцювальність та маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу. Але достатня кількість прикладів творів була наведена представниками ЕГ. Наприклад, діти КГ змогли навести приклади маршів, танців і пісень лише декількох композиторів. З завданням справилася третина дітей. В той же час діти ЕГ, які слухали вступні бесіди музкерівника, вивчали деякі особливості інтонації, одні з яких виражають настрої, почуття й думки людини; інші – зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу тощо, - змогли навести по 5-6 прикладів, і пояснити їх. Тобто, з завданням справилися 65% респондентів, решта допускали помилки, або були не досить активними у розмові.

Для перевірки активності дітей, розвитку їх умінь та навичок у роботі з сюжетним завданням,ми використали музичну казку “Рукавичка”. Результати були такі: діти ЕГ взялися до роботи дуже сміливо, активно, самостійно розподіливши ролі, вивчили текст, відразу почали імпровізувати, вигадувати дії, рухи, інтонацію. Діти КГ не розуміли, що з них вимагається, адже з таким завданням у “повсякденному” житті вони стикають вперше. Відповідно і результати були низькими. Так виконати завдання спромоглися лише 15% респондентів, 31% дітей виконував усі вказівки музичного керівника, а решта 54% знаходилися у розгубленому стані. Показники ж в ЕГ були значно високі: ззавданням справилися 51%, з допомогою музкерівників виконували ролі 37%, і лише 12% не змогли відтворити задумане.

Страницы: 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Незвичайні творчі вправи до уроків математики
Пошук нових способів розв’язування задач. Складання своїх задач, їх розв’язування. Написання „математичних творів”. Пропонувати учням написати казку, вірш, байку на математичну тему. Математичні диктанти складає найчастіше вчитель, але можна запропонувати скласти їх учням. Такий вид роботи розвиває ...

Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами
Метою формувального експерименту була практична перевірка висунутої гіпотези щодо зниження комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами шляхом цілеспрямованого використання комплексу прийомів та засобів, спрямованих на попередження й подолання цих бар’єрів. Завдання: 1) Розробити ком ...

Основні теорії і поняття девіації
Під девіантною поведінкою (від лат. deviatio – відхилення) розуміють дії та вчинки людей, соціальних груп, що заперечують загальним нормам чи визнаним шаблонам і стандартам поведінки. Таким чином, сутність девіантної поведінки полягає у недотриманні вимог соціальної норми, у виборі іншого, ніж вона ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com