Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 16

Потрібно зауважити, що не всі діти були активними - у багатьох дітей не вистачило слів для характеристик, а якщо у “музичній лексиці” слухача немає потрібного слова, то глибина проникнення у смисл і характер твору є значно меншою, ніж це треба для повноцінного сприймання. Отже, в саме це гальмувало процес художньо-творчого мислення дітей.

Прослуховуючи “Дощик” О. Тілічеєвої, дітям було запропоновано розгадати назву твору. Оскільки твір звучав зі словами, ми хотіли, щоб діти самі назвали цей твір, але обов’язково вслухаючись у слова пісні. Назви були самими різними, але більшість схилялися до “Дощика”. Це означало, що завдання було виконано майже усіма учасниками.

Під час прослуховування твору В. Моцарта “Маленька нічна серенада” ми вирішили перевірити, чи знають діти такого композитора як В.Моцарт (а цей композитор їм знайомий ще з попередніх років)? Що вони знають про нього? Які твори пам’ятають чи знають? Що означає слово “серенада”? “Чому у твору така дивна назва?”

Відповіді дітей були різними, цікавими, навіть смішними. Так, більшість дітей запам’ятало, що цей композитор став писати музику ще в 4-річному віці, а оскільки цей вік є для них близьким, то цей факт був згаданий ними одним із перших. По-друге, ім’я композитора є для дітей знайомим і відомим. Це пов’язано із нашими музичними заняттями, розповідями про композиторів, в тому числі і про Моцарта. Ще діти згадали цю музику тому, що чули її “в телевізорі”, “в рекламі”, “в передачі”. Це лишній раз підтвердило тільки те, що супутнє сприйняття музики відіграє також важливе значення у житті людини, а дитини тим паче.

На рахунок назви, звичайно, були різні думки. Хтось розумів її як пісню про кохання, яку співають “під балконом”, хтось пов’язував із країною, наприклад, Іспанією, де приходилося чути її, а хтось вигадував своє враження від почутою музики, і говорив те, що відчував в той момент.

Наступний етап роботи передбачав перевірити можливість дітей не тільки розповісти про музичний твір, а й помітити різницю між двома однаковими за назвою, але різними за стилем творами. Для цього ми дали прослухати “Марш дерев’яних солдатиків” із циклу “Дитячий альбом” П.Чайковського та “Марш” В.Моцарта. Діти відразу почилу різницю між маршами. Це виражалося такими характеристиками твору П.Чайковського як: “казкова музика”, “марш героїв мультика”, “марш маленьких чоловічків- гномів”. Марш В.Моцарта вони сприйняли як “чоловічий”, “дорослий”, “марш-парад”. Це означало те, що діти не розуміючи особливостей інструментування, виконання творів, навіть, не знаючи для кого, з якою метою був написаний твір – дали вірні відповіді.

Творча діяльність дітей не вимагала особливої перевірки, так як діти з радістю малювали ілюстрації до творів, з задоволенням підігрували на шумових інструментах, створювали різні танцювальні рухи. Так, вище згадані і запропоновані для прослуховування твори діти досить активно “обробили” тими способами, які були для них більш приємними. Хто займається в танцювальному гуртку, майже всі твори слухав пританцьовуючи. Той, хто займається у художньому гуртку відразу пропонував: “А давайте, я намалюю!”, ну, а діти обдаровані музично – були готові до будь-якої творчої діяльності.

Діагностуючи розвиток художньо-творчого мислення дітей ми отримали наступні результати.

Низький рівень виявлено у 23,5% діток, від загальної кількості респондентів. Для дітей цієї групи характерний ситуативний, пасивний інтерес до музики. Уявлення дітей в процесі слухання музики носить емпіричний характер, абсолютно відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з музичними творами, переважає неусвідомлене копіювання дитиною музично-виконавських дій музкерівника, спостерігаються ускладнення у вираженні емоційного ставлення до твору, відсутня власна думка, обмежений кругозір, наявна невпевненість у своїй оцінці,має місце орієнтація на судження інших дітей.

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Особливості занять в гуртку образотворчого мистецтва
Гурток – основна форма навчально-виховної роботи в позаурочний час. Дітей об’єднує спільне захоплення. Мета гуртка – захопити дітей цікавою роботою, заінтригувати. Постійно тривала робота збагачує життя школярів, потребує щоденної думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравіш ...

Розвиток навчання як важлива умова інтенсифікації дидактичного процесу у вищій школі
Освіта . Якою воно повинна стати, для того щоб повною мірою виправдати надії покладені на нього і кожну окрему людину, суспільством і державою? Які кроки потрібно почати, щоб усі ці надії – або, принаймні, більшість з них – виправдалися? З останнім питанням сьогодні доводиться зіштовхуватися особли ...

Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки
Культурологічний підхід як комплекс методів пізнання соціальної дійсності є відносно новим. З другої половини XX століття він активно починає застосовуватися фахівцями різних галузей соціально-гуманітарного знання, а саме в наукових дослідженнях філософів, соціологів, культурологів, педагогів тощо. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com