Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 13

Потрібно ретельно відбирати цифри, факти, імена, повідомляти лише ті, які діти зможуть запам'ятати; не використовувати невідомої термінології, адже це лише буде відволікати їхню увагу від безпосередніх вражень і переживань.

Не слід спрямовувати увагу дітей старшого дошкільного віку на пошуки у непрограмному творі якогось програмного змісту: діти, захоплюючись картинами, які їм малює уява, погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Особливість педагогіки мистецтва в тому, що творчості навчити не можна. Можна лише створити умови для пробудження, активізації в дітей старшого дошкільного віку творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати таку роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості дітей не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності.

Як бачимо, музично-творча діяльність дітей старшого дошкільного віку може виявлятися в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, створенні ігр-драматизацій, темброво-ритмічних супроводів. Музична творчість активізує фантазію дітей старшого дошкільного віку, спонукає до самостійних пошуків форм утілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Оскільки діти старого дошкільного віку постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за столами, або на стільчиках. Гра, ігрові моменти на занятті музики — це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим та сприяє розвитку уяви, фантазії дітей старшого дошкільного віку.

Засвоєння даних тем ґрунтується на набутих дітьми знаннях і вміннях, виконавських навичках, на інтонаційно-слуховому досвіді дітей. Вивчення матеріалу передбачає постійне розкриття життєвих зв’язків музики через зіставлення подібних та відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір — ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою.

Отже, уі види діяльності дітей на музичному занятті об’єднує важливе завдання – формування здатності глибоко сприймати, слухати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв’язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичного твору.

2.3 Результати експерименту

Першим етапом роботи з дітьми старшого дошкільного віку експериментальних груп став констатувальний експеримент, під час проведення якого були використані такі методи дослідження як: бесіда, опитування, педагогічне спостереження.

З метою з’ясування стану художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку нами здійснено теоретичний аналіз програм, календарних планів роботи музкерівників дошкільних закладів освіти. Основними завданнями розробленої нами методики підготовки дітей до сприймання музичного твору стали емоційний відгук на твір, підвищення рівня музичних знань дітей, створення сприятливих умов для самореалізації особистості.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив також визначити головний напрямок і основні етапи педагогічного експерименту.

Метою констатувального етапу експерименту було визначити існуючий стан розвитку музичного мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики. Відповідно до мети нами визначено завдання:

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Актуально про педагогіку:

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, вчинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату. Ціль мотиваційних технологій полягає у швидкому включенні учнів у професійну навчально-пізнавальну ...

Діагностика рівня сформованості морально-правових якостей школярів в учбово-виховному процесі
Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити сенс свого існування, усвідомлювати себе як частку людського с ...

Розвиток методики навчання історії на початку XX ст
Педагоги початку XX ст. прагнули до такої побудови уроку, яка стимулювала б самостійну пізнавальну діяльність учнів, формувала в них потребу в знаннях. Одні бачили цей шлях у вивченні наочності, інші - в роботі учнів над доповідями і рефератами, треті - у використанні історичних джерел. Деякі ж вза ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com