Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 12

Серед провідних методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку на цьому етапі було визначено такі: спільна творчість музкерівника і дитини по відпрацюванню виконавської концепції; поєднання інтенсивного і екстенсивного вивчення музичних творів, як завдання порівняти твори різних авторів з однаковою назвою (“Сарабанда” І. Баха, Г. Генделя, К. Глюка; “Ранок в лісі” І. Шамо та “Ранок” С. Прокоф’єва), або розпізнати та назвати форми музичних творів (слухання фрагментів творів: “Маленька нічна серенада” В.А.Моцарта, “Весело і сумно” Л. Бетховена).

Головні зусилля зосереджувались на самостійному пошуку виконавського втілення художнього образу, на вмінні передавати враження від художнього спілкування у вигляді індивідуальних вербальних та музичних інтерпретацій, в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з принципами і прийомами аналізу музичних творів з метою розкриття їх художнього смислу і естетичної цінності.

Можна запропонувати дітям придумати назву до незнайомого твору і пояснити, чому вони дали йому саме таку назву, зважаючи на характер і засоби виразності. Правильні відповіді яскраво свідчитимуть про те, що діти розуміють, якими засобами повинен були переданий зміст музики.

Ефективним прийомом є усна імпровізація. Відчути загальний характер твору і виділити окремі засоби музичної виразності допомагає рух під музику. Для того щоб краще зрозуміти музику, дитині спочатку важливо передати її характер за допомогою рухів і потім дати назву явищам, які вона спостерігає, користуючись правильною термінологією. Можна запропонувати систему простих рухів, за допомогою яких діти передаватимуть характер музики, яку вони прослуховують і окремі засоби виразності:

під музику маршу – „крокувати” в повітрі стиснутими кулаками обох рук;

під музику плавну, протяжну – легко „диригувати” обома руками вгору-донизу;

під танцювальну музику – „танцювати” кистями рук.

Одночасно можна відрізнити в русі й деякі засоби музичної виразності. Слід зазначити, що рухи під музику і рухи, за допомогою яких передається характер музики, мають важливе значення на початковому етапі розвитку музичного сприйняття. Поступово їх змінює здатність словесно характеризувати музику, а на достатньому рівні музичного розвитку весь процес сприйняття музики відбувається вже подумки.

Систематична робота з розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку уже на перших заняттях дає відчутні результати.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинне містити те, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

У розповідях про музику необхідно дотримуватись міри у поданні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається, як правило, на кількох заняттях, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне.

Розповідь повинна бути багатогранною. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця. Слід особливо потурбуватися про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише “описувати” й ілюструвати.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Визначення площі й кубатури кабінету, вимірювання температури повітря в кабінеті
За допомогою рулетки була виміряна довжина, ширина, висота навчального класу, визначено його площа, кубатура. Розрахована площа, яка припадає на одного учня (на кількість учбових місць). Площа звичайного навчального кабінету, розрахованого для роботи 40 учнів молодших класів та 35 учнів старших кла ...

Активність і пізнавальна активність особистості. Активізація навчальної діяльності
І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Але поняття активності має і спеціальне значення. Слово активність походить від латинського activus і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Дуже часто термін “ак ...

Учбові стратегії
Одним з найважливіших напрямків розвитку здатності учня самостійно здійснювати свою навчальну діяльність з оволодіння іноземною мовою є формування у нього оптимальних особистісних стратегій вивчення мови. Вони відображають культуру учіння, особливо культуру роботи над мовою. W.Edmondson та J.House ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com