Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 12

Серед провідних методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку на цьому етапі було визначено такі: спільна творчість музкерівника і дитини по відпрацюванню виконавської концепції; поєднання інтенсивного і екстенсивного вивчення музичних творів, як завдання порівняти твори різних авторів з однаковою назвою (“Сарабанда” І. Баха, Г. Генделя, К. Глюка; “Ранок в лісі” І. Шамо та “Ранок” С. Прокоф’єва), або розпізнати та назвати форми музичних творів (слухання фрагментів творів: “Маленька нічна серенада” В.А.Моцарта, “Весело і сумно” Л. Бетховена).

Головні зусилля зосереджувались на самостійному пошуку виконавського втілення художнього образу, на вмінні передавати враження від художнього спілкування у вигляді індивідуальних вербальних та музичних інтерпретацій, в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з принципами і прийомами аналізу музичних творів з метою розкриття їх художнього смислу і естетичної цінності.

Можна запропонувати дітям придумати назву до незнайомого твору і пояснити, чому вони дали йому саме таку назву, зважаючи на характер і засоби виразності. Правильні відповіді яскраво свідчитимуть про те, що діти розуміють, якими засобами повинен були переданий зміст музики.

Ефективним прийомом є усна імпровізація. Відчути загальний характер твору і виділити окремі засоби музичної виразності допомагає рух під музику. Для того щоб краще зрозуміти музику, дитині спочатку важливо передати її характер за допомогою рухів і потім дати назву явищам, які вона спостерігає, користуючись правильною термінологією. Можна запропонувати систему простих рухів, за допомогою яких діти передаватимуть характер музики, яку вони прослуховують і окремі засоби виразності:

під музику маршу – „крокувати” в повітрі стиснутими кулаками обох рук;

під музику плавну, протяжну – легко „диригувати” обома руками вгору-донизу;

під танцювальну музику – „танцювати” кистями рук.

Одночасно можна відрізнити в русі й деякі засоби музичної виразності. Слід зазначити, що рухи під музику і рухи, за допомогою яких передається характер музики, мають важливе значення на початковому етапі розвитку музичного сприйняття. Поступово їх змінює здатність словесно характеризувати музику, а на достатньому рівні музичного розвитку весь процес сприйняття музики відбувається вже подумки.

Систематична робота з розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку уже на перших заняттях дає відчутні результати.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинне містити те, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

У розповідях про музику необхідно дотримуватись міри у поданні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається, як правило, на кількох заняттях, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне.

Розповідь повинна бути багатогранною. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця. Слід особливо потурбуватися про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише “описувати” й ілюструвати.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Загальна характеристика навчального процесу
Система навчального процесу складається з великої кількості взаємозв'язаних елементів: мети, навчальної інформації, засобів педагогічної взаємодії суб'єктів викладання й учіння, форм їх взаємодії тощо. Системоутворювальними поняттями навчального процесу є мета навчання, викладання, учіння і результ ...

Історія української народної вишивки
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризуєт ...

Соціально-педагогічні аспекти формування творчої особи обдарованої дитини засобами диференціації
Проблема інтелектуальної творчої діяльності не є новою, їй присвячена велика кількість психолого-педагогічної літератури, в якій, проте, саме поняття "творчість" трактуючи далеко не однозначно. Стосовно процесу навчання творчість слід розглядати як процес створення нового . Процес творчос ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com