Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 12

Серед провідних методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку на цьому етапі було визначено такі: спільна творчість музкерівника і дитини по відпрацюванню виконавської концепції; поєднання інтенсивного і екстенсивного вивчення музичних творів, як завдання порівняти твори різних авторів з однаковою назвою (“Сарабанда” І. Баха, Г. Генделя, К. Глюка; “Ранок в лісі” І. Шамо та “Ранок” С. Прокоф’єва), або розпізнати та назвати форми музичних творів (слухання фрагментів творів: “Маленька нічна серенада” В.А.Моцарта, “Весело і сумно” Л. Бетховена).

Головні зусилля зосереджувались на самостійному пошуку виконавського втілення художнього образу, на вмінні передавати враження від художнього спілкування у вигляді індивідуальних вербальних та музичних інтерпретацій, в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з принципами і прийомами аналізу музичних творів з метою розкриття їх художнього смислу і естетичної цінності.

Можна запропонувати дітям придумати назву до незнайомого твору і пояснити, чому вони дали йому саме таку назву, зважаючи на характер і засоби виразності. Правильні відповіді яскраво свідчитимуть про те, що діти розуміють, якими засобами повинен були переданий зміст музики.

Ефективним прийомом є усна імпровізація. Відчути загальний характер твору і виділити окремі засоби музичної виразності допомагає рух під музику. Для того щоб краще зрозуміти музику, дитині спочатку важливо передати її характер за допомогою рухів і потім дати назву явищам, які вона спостерігає, користуючись правильною термінологією. Можна запропонувати систему простих рухів, за допомогою яких діти передаватимуть характер музики, яку вони прослуховують і окремі засоби виразності:

під музику маршу – „крокувати” в повітрі стиснутими кулаками обох рук;

під музику плавну, протяжну – легко „диригувати” обома руками вгору-донизу;

під танцювальну музику – „танцювати” кистями рук.

Одночасно можна відрізнити в русі й деякі засоби музичної виразності. Слід зазначити, що рухи під музику і рухи, за допомогою яких передається характер музики, мають важливе значення на початковому етапі розвитку музичного сприйняття. Поступово їх змінює здатність словесно характеризувати музику, а на достатньому рівні музичного розвитку весь процес сприйняття музики відбувається вже подумки.

Систематична робота з розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку уже на перших заняттях дає відчутні результати.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинне містити те, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

У розповідях про музику необхідно дотримуватись міри у поданні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається, як правило, на кількох заняттях, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне.

Розповідь повинна бути багатогранною. В одному випадку — це розмова про сам твір, про його зміст, у другому — про історію його створення або про композитора чи виконавця. Слід особливо потурбуватися про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише “описувати” й ілюструвати.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Екскурсійні об’єкти Тростянецького району
Історія створення Тростянецького району У 1923 році на площі 860 квадратних метрів розмістився Тростянецький район з районним центром у селищі міського типу Тростянець. Район розташований на південному сході Вінницької області і межує з Гайсинським, Тульчинським, Чечельницьким, Піщанським, Крижопіл ...

Реалізація компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі професійної школи
Педагог – представник однієї з найбільш соціально значимих людських професій, праця якого спрямована на розвиток і формування людини. Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку знаходить віддзеркалення в сучасних працях українських т ...

Способи використання наочності на етапі ознайомлення
Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com