Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 10

ІІІ. Для формування у дітей потреби у самостійному музично-пізнавальному пошуку потрібно використати весь спектр завдань, усе багатство музичних творів. Варто згадати, що заняття музики у дитячому садку покликані спрямувати дітей старшого дошкільного віку на новий рівень сприйняття особливостей музичного мистецтва.

Розвитку творчих здібностей сприяє надання дітям старшого дошкільного віку вільного вибору у всьому, де є для цього можливість і доцільність. Так, для розкриття тієї чи іншої теми можна пропонувати не одну пісню, а декілька. Діти можуть послухати їх у виконанні музкерівника і обрати одну з них для розучування, ту, яка більше сподобалася.

Навчальний матеріал заняття закріплюється здебільшого у процесі різних видів діяльності: співу, слухання музики, дидактичної гри, гри на музичних інструментах. Тут також слід враховувати побажання дітей. В результаті у них формується творча активність, інтерес до музичного мистецтва.

Так, можна виконати вправи творчого спрямування: гра музичних творів з різним емоційним забарвленням; створення власних п’єс за програмною назвою “Ведмедик”, “Веселка”, “Колискова” тощо.

Проблемно-моделюючі завдання передбачають нестандартні ситуації, що вимагає від дітей старшого дошкільного віку самостійного творчого розв'язання висунутої проблеми (наприклад: “Що стане, коли мажорну п’єсу “Нова лялька” П.Чайковського виконати в мінорі? Що стане, коли тему Пташки в симфонічній казці “Петя та Вовк” С.Прокоф'єва виконає музикант на валторні? Ви — Червона Шапочка. В лісі ви зустрічаєте не тільки Вовка, а й Івасика-Телесика .”). Ми пропонуємо використовувати вищезазначені музичні ігри-завдання, як засіб художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, зокрема задля розвитку їх творчої уяви та фантазії.

Самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки (вокальні, інструментальні імпровізації, пластичні рухи), імпровізація та домислювання (добирання дітьми слова, пропущеного у вірші, оповіданні, а також звуку, пропущеного в мелодії пісні, закінчення оповідання, казки, вірша, мелодії, пісні), колективне створення оповідань, музичних казок — ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечують необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях (словах, рухах, музичних творах, тощо).

Важливі психологічні передумови розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку формуються в різних формах імпровізацій.

Як правило, діти рано починають співати самі, наслідуючи маму, сестричку, аудіозапис. Але їхні пісеньки, здебільшого, не повторюють почуту мелодію, а співаються довільно, варіативно, залежно від настрою й обставин. Тобто, в них дитина мимоволі виявляє елементи творчості. Коли за допомогою музкерівника дошкільнята дійдуть висновку, що є мелодії сумні й веселі, спокійні й бадьорі тощо, їхні імпровізації стануть виразнішими й усвідомленішими. Цінність таких імпровізацій значна, адже вони приносять дітям естетичне задоволення і викликають захоплення музичними заняттями.

Початковими формами імпровізацій можуть бути:

ритмічні супроводи (власні рухові жести: плескання в долоні, плескання руками по колінах, клацання пальцями, притупування тощо;

гра на маленьких ударних інструментах: дерев’яних паличках, тарілочках, трикутниках, барабанах, бубнах) до декламацій або співу самих дітей.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят
дошкільний уява дитячий гра Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого ...

Лабораторні заняття як форма організації процесу навчання математики
Лабораторне заняття як форма навчання для вироблення вмінь і навичок має більшу продуктивність, ніж урок формування вмінь і навичок. На цьому занятті відсутня тверда регламентація навчальної діяльності студентів, надається великий простір для прояву їхньої ініціативи і винахідливості. Завдяки цьому ...

Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
Одним з важливих і разом з тим складних методів навчання ботаніки є бесіда. Переваги цього методу полягають в тому, що він дає можливість учителеві виявити коло учнівських уявлень і понять а в разі потреби виправляти їх і, спираючись на попередній запас знань, розширювати обсяг і поглиблювати зміст ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com