Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 1

Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики.

Основним видом нашої експериментальної роботи було опрацювання дітьми старшого дошкільного віку комплексу формуючих завдань за 5 основними типами:

перцептивно-мислительні - завдання, призначені для прогнозуючої діяльності художньо-творчого мислення;

перцептивно-сенсорні - завдання, націлені на індивідуально-виразне осмислення музично-мовних елементів і структур та їх реалізацію в звучанні;

концептуально-логічні - завдання, спрямовані на самостійне створення художньо-образної цілісності твору;

художньо-педагогічні - завдання, спрямовані на формування вмінь словесної характеристики музичних образів, яка відповідає рівню загального музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку;

оцінні - завдання, орієнтовані на здійснення та коригування адекватної самооцінки виконання;

Проаналізуємо процес слухання музики в експериментальній та контрольній групах.

Робота з представленими завданнями проводилась на нескладному, але художньо-цікавому музичному матеріалі. Його наведено у спеціально розробленому нами орієнтовному репертуарному списку, що включає велику кількість різнопланових та різножанрових композицій для дітей.

Вибір музичного матеріалу з репертуарного списку здійснювався відповідно до індивідуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку та рівня їх сприйняття музики. Для кожної групи дітей старшого дошкільного віку ми визначали відповідний рівень роботи над матеріалом - обов’язковий та підвищений. На наш погляд, вивчення підібраних прикладів сприяє формуванню таких якостей художньо-творчого мислення: як швидкість і гнучкість, самостійність і критичність, асоціативність і науковість, імпровізаційність і незалежність.

Згідно принципу поступовості формування художньо-творчого мислення проводилось у чотири етапи, кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку. Кожен етап відрізнявся від попереднього ступенем залучення дітей до самостійних дій у різних видах музичної діяльності (слухання, виконання, створення музичних творів, аналіз, оцінювання, відбір, тощо); організацією навчальної діяльності діток. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення.

В традиційній системі навчання музики в дитячому закладі структура і прийоми подачі знань – це показ їх у готовому вигляді і вивчення (запам’ятовування). В умовах навчально-ігрової моделі готове знання існує поряд з знанням, синтезованим самими дітьми в процесі самостійних ігрових дій. Під час слухання музики на заняттях діти старшого дошкільного віку мимовільно запам’ятовують характерні тому чи іншому герою музичні образи. І, найголовніше, в процесі слухання музики розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Так, пізнавальний інтерес дітей до музики, розвиток ми формували через слухання відомих творів, відомих авторів, викликаю чи у них бажання бути активними на занятті, розповідати те, що можливо хтось з дітей забув. Так, при прослуховуванні творів Д.Кабалевського “Кавалерійська”, “Клоуни”, або П.Чайковського “Осіння пісенька” чи С.Рахманінова “Італійька полька” діти відразу дали відповіді і про композиторів і про самі твори.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Розвиток методики викладання історії в Російській імперії хіх - початку ХХ ст
В історичній науці затверджується дворянський напрямок в історіографії. Представник цього напряму - Н.М. Карамзін, який вважав, що пізнання починається з минулого. Він розширив уявлення про значення історії, писав, що історія «мирить з недосконалістю видимого порядку речей, як є звичайним явищем у ...

Розумове виховання при вивченні математики у сучасній школі
Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцності засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, громадянська, підприємницька, соціальна, інформаційно-комунікативн ...

Вплив різних видів музичної діяльності на слухове сприймання в молодших школярів
Музичне виховання молодших школярів буде успішнішим, якщо батьки знають дитячі пісні, можуть виконати їх та розучити з дітьми. Такі українські народні пісні, як: „Ой єсть в лісі калина", „Женчичок-бренчичок", „Грицю, Грицю, до роботи" цікаві, доступні і можуть бути інсценовані (мелод ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com