Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики

Сторінка 1

Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики.

Основним видом нашої експериментальної роботи було опрацювання дітьми старшого дошкільного віку комплексу формуючих завдань за 5 основними типами:

перцептивно-мислительні - завдання, призначені для прогнозуючої діяльності художньо-творчого мислення;

перцептивно-сенсорні - завдання, націлені на індивідуально-виразне осмислення музично-мовних елементів і структур та їх реалізацію в звучанні;

концептуально-логічні - завдання, спрямовані на самостійне створення художньо-образної цілісності твору;

художньо-педагогічні - завдання, спрямовані на формування вмінь словесної характеристики музичних образів, яка відповідає рівню загального музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку;

оцінні - завдання, орієнтовані на здійснення та коригування адекватної самооцінки виконання;

Проаналізуємо процес слухання музики в експериментальній та контрольній групах.

Робота з представленими завданнями проводилась на нескладному, але художньо-цікавому музичному матеріалі. Його наведено у спеціально розробленому нами орієнтовному репертуарному списку, що включає велику кількість різнопланових та різножанрових композицій для дітей.

Вибір музичного матеріалу з репертуарного списку здійснювався відповідно до індивідуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку та рівня їх сприйняття музики. Для кожної групи дітей старшого дошкільного віку ми визначали відповідний рівень роботи над матеріалом - обов’язковий та підвищений. На наш погляд, вивчення підібраних прикладів сприяє формуванню таких якостей художньо-творчого мислення: як швидкість і гнучкість, самостійність і критичність, асоціативність і науковість, імпровізаційність і незалежність.

Згідно принципу поступовості формування художньо-творчого мислення проводилось у чотири етапи, кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку. Кожен етап відрізнявся від попереднього ступенем залучення дітей до самостійних дій у різних видах музичної діяльності (слухання, виконання, створення музичних творів, аналіз, оцінювання, відбір, тощо); організацією навчальної діяльності діток. Загальною метою, що об’єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення.

В традиційній системі навчання музики в дитячому закладі структура і прийоми подачі знань – це показ їх у готовому вигляді і вивчення (запам’ятовування). В умовах навчально-ігрової моделі готове знання існує поряд з знанням, синтезованим самими дітьми в процесі самостійних ігрових дій. Під час слухання музики на заняттях діти старшого дошкільного віку мимовільно запам’ятовують характерні тому чи іншому герою музичні образи. І, найголовніше, в процесі слухання музики розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Так, пізнавальний інтерес дітей до музики, розвиток ми формували через слухання відомих творів, відомих авторів, викликаю чи у них бажання бути активними на занятті, розповідати те, що можливо хтось з дітей забув. Так, при прослуховуванні творів Д.Кабалевського “Кавалерійська”, “Клоуни”, або П.Чайковського “Осіння пісенька” чи С.Рахманінова “Італійька полька” діти відразу дали відповіді і про композиторів і про самі твори.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Визначення основних понять проблеми
У процесі вивчення композиції у сучасній школі розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над картиною, розкривається послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостережень навколишньої дійсності та з уяви, а також над ілюстраціями до літературних тв ...

Основні вимоги до уроку
До уроку ставляться такі вимоги. Чіткість дидактичної мети. Виділяють три основні ознаки дидактичної мети: загальноосвітня, виховна і розвивальна. Навчальна (загальноосвітня) мета передбачає конкретизацію того розділу навчальної програми, у якому йдеться про те, що учень повинен знати і що — вміти. ...

Еволюція поняття "педагогічна технологія"
Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти - "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні т ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com