Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку

Статті і корисна інформація » Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики » Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку

Сторінка 3

Розвиток художньо-творчого мислення дитини не можливий без емоційної реакції дитини тому, що проявляється у здібностях як емоційного сприйняття музичного твору, так і емоційного його відтворення. Як показують численні психологічні та педагогічні дослідження, ефективність діяльності рою залежить від того, як дитина емоційно відноситься до запропонованої справи, у нашому випадку - до музичної діяльності, які почуття викликає в неї музичний образ твору.

Загалом, позитивні емоції повинні переважати в житті дитини, оскільки це є першоосновою для нормального її розвитку, прихильного ставлення до навколишнього світу, його прийняття (що проявляється в доброзичливому стилі спілкування), загальної активності в різних видах діяльності, позитивного сприйняття самої себе. М.Левітов підкреслює: “У емоціях або поняттях дуже яскраво проявляється тенденція специфічно забарвлювати переживання та діяльність людини, даючи їм тимчасову Направленість та створюючи те, що, образно виражаючись, можна назвати “тембром ” або якісною своєрідністю нашого життя ”. В. Сухомлинський у красі музичної мелодії бачив важливий засіб естетичного розвитку дитини.

Враховуючи думку А.Бєлкіна, зазначимо, що емоції, які супроводжують музичну діяльність, виконують певні функції:

1) здатність оцінювати (яких успіхів досягла дитина і як саме - свідомо, несвідомо, відносно, абсолютно, яких прикладених зусиль це коштувало);

2) здатність творення нових цінностей, вимірів, еталонів, постановка нових завдань;

3) спонукання до активності;

4) регуляція діяльності.

Отже, емоції лежать в основі процесів внутрішньої регуляції поведінки: тільки те, що знайшло відповідний емоційний відгук, емоційне сприйняття, поступово складається в систему потреб, прагнень, стає постійним безпосереднім спонуканням окремих вчинків і всієї поведінки в цілому.

Для іншого підходу характерне інтелектуальне трактування художнього мислення. В теорії музично-естетичного виховання художнє мислення розглядається як один з компонентів процесу музичного сприйняття, як процес розуміння, усвідомлення змісту музичного твору (О.Ростовський, О.Рудницька, Л.Радковська та ін.). На думку О.Рудницької, формування музичного сприйняття значною мірою зумовлене рівнем музичної освіченості слухачів, який детермінує характер сприймання і ступінь його адекватності. В процесі сприйняття на перший план виходить уміння особистої інтерпретації музичної образності, пошукової активності суб’єкта. Зміст музичного твору співвідносить з ціннісними орієнтаціями слухача, його індивідуальним досвідом, що сприяє пізнанню глибинного смислу змістової структури .

Поступаючись багатьом мистецтвам у наочності свого образного змісту, музика перевершує їх силою емоційного впливу на особистість. Музичне мистецтво є дійовим засобом розвитку людської суб'єктивності, культури почуттів особистості і перш за все слуху. Слух відіграє провідну роль у процесі творчого та теоретичного сприйняття музичного змісту, що є своєрідним втіленням людського світосприйняття та інтелекту. Прослуховування та створення музики, викликаючи високу емоційну та інтелектуальну активність особистості стимулює діяльність зорової уяви, внутрішнього візуального перетворення і обмеження змісту музичної мови, оскільки музичні образи позбавлені наочності, характеризуються багатозначністю і дають простір їх широкому програмному тлумаченню. Де стосується і програмної музики, оскільки програми ніколи не бувають абсолютно точними ні у створенні, ні у виконанні, ні у сприйнятті (за О.Я.Ростовським).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Структура АПН України
Інститути Наукові та методичні центри Педагогічний музей Державна науково-педагогічна бібліотека України Інститути Інститут педагогіки АПН України (Київ) Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України (Київ) Інститут спеціальної педагогіки АПН України (Київ) Інститут педагогічної освіти і освіти ...

Структура процесу навчання рухових дій
Формування умінь виконувати фізичні вправи, їх трансформація в навички, об'єднання навичок в уміння вищого порядку — це тривалий, складний процес, успіх якого залежить від багатьох чинників. Першим серед них є правильне педагогічне керівництво цим процесом, яке полягає у його чіткому структуруванні ...

Опис кабінету біології
Розстановка меблів та обладнання. Кабінет біології складається з 2 суміжних кімнат: клас-лабораторія площею 45,34 м2 та лаборантська кімната площею 17,2 м2. Кабінет розташований на другому поверсі з орієнтуванням вікон на південь. Кабінет біології забезпечений столами (18 штук) з пластиковим покрит ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com