Методична структура курсу геометрії

В архітектурі і почасти в живопису застосовується метод центрального проектування (перспективи). Перспективні зображення цілком відповідають нашим зоровим уявленням.

Те, що було сказано про метод ортогонального проектування па дві (три) площини проекцій та метод перспективи, є досить переконливим, і думається, що ніхто з учителів не буде відстоювати придатність цих методів при вивченні курсу стереометрії. Щодо методу аксонометрії, то серед учителів він має багато прихильників. Останнім часом у зв'язку з завданням політехнізації шкільного , викладання деякі вчителі висловлюють думки про доцільність застосування методу аксонометрії при вивченні стереометрії. Ці вчителі на захист своїх поглядів наводять такі доводи:

Аксонометричні зображення досить наочні.

Аксонометричні зображення метрично визначені. На таких зображеннях можна безпосередньо лінійкою визначити будь-які розміри зображуваних фігур.

Учнів легко навчити методу аксонометрії. Навчання йтиме паралельно — і на уроках креслення, і на уроках геометрії.

Знання аксонометрії — корисна навичка в системі політехнічної освіти.

Ці доводи досить переконливі, і ніхто не буде їх спростовувати. Проте не менш переконливі й заперечення проти застосування методу аксонометрії при вивченні стереометрії в школі.

А саме побудова аксонометричних зображень потребує значної витрати часу на уроці. Досвід показує, що навіть тоді, коли учні більш- менш добре володіють методом аксонометрії, на рисунки середньої складності доводиться витрачати 20—25 хвилин, а то й більше. А це вже зовсім неприпустимо, оскільки рисунки геометричних фігур при викладанні геометрії не можна розглядати як самоціль. Основним все-таки лишається доведення теорем, аналіз, розв'язування і дослідження задач.

З іншого боку, характерна для аксонометричних зображень метрична визначеність при вивченні стереометрії здебільшого не потрібна. Як правило, немає потреби рисувати в учнівських зошитах або на класній дошці фігури, які метрично точно відповідають своїм оригіналам. Навіть у планіметрії ми здебільшого не користуємося метрично точними зображеннями. Ніхто з учителів при розв'язуванні планіметричних задач не вимагає від учнів, щоб вони виконували рисунки, які були б метричними копіями оригіналів. Звичайно такі рисунки лише з певною точністю відповідають своїм оригіналам.

Нарешті, ніхто не відкидає великого значення знань аксонометрії з погляду політехнічного навчання. Але цих знань учні можуть набути на уроках креслення при належній постановці їх.

Оскільки в шкільному курсі стереометрії найважливіше значення мають позиційні задачі на побудову, то ми обмежуємося розглядом лише цих задач; задачі на побудову метричного характеру зовсім не розглядаються.

Розглядаючи спочатку питання по суті, ми методичні вказівки та зауваження свідомо відносимо на кінець, де викладено точку зору з приводу застосування проекційних рисунків в шкільній практиці.

Автор далекий від думки, що його досвід найдосконаліший. Очевидно, є більш вдалі методичні схеми трактування порушених питань.

Размещено на Allbest.ru

Актуально про педагогіку:

Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки
Грінченко Борис Дмитрович (1863 ‑1910) український письменник, педа-гог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення україн ...

Характеристика елементів дидактичної системи
Форма організації навчання (організаційна форма) - це зовнішній вияв узгодженої діяльності викладача та студентів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Під формами організації навчального процесу розуміють види навчальних занять, які відрізняються один від одного дидактичними цілями, складо ...

Вимоги до формування вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника. Швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нор ...