Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів

Статті і корисна інформація » Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів » Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів

Сторінка 4

Іноді фразеологізми будуються на тавтології (повторенні однокореневих слів): битком набитий, валом валити, сидьма сидіти, покотитися покотом від сміху, плести плетеники, пропади пропадом, чин чином, бувати в бувальцях.

Крім загальновживаної лексики, у фразеологізмах трапляються також специфічні слова та слова із закріпленим вжитком (із фразеологічним значенням): похнюпити голову, скалити зуби, вирячити очі, закопилити губи, байдики бити, ханьки м'яти, справляти посиденьки, дати драла, скрегіт зубовний, на безрік, ні бельмеса. Слова похнюпити, скалити, вирячити, закопилити, байдики, ханьки, посиденьки, драла, зубовний, безрік, бельмес в інших поєднаннях слів не вживаються.

У фразеологізмах зберігаються архаїчні мовні елементи: притча во язицех, глас волаючого в пустелі, на сон грядущий, блудний син, проти рожна перти, міряти своїм ліктем, товкти воду в ступі, три копи лиха.

Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим.

Фразеологізми у формі незалежного речення являють собою завершені, самодостатні комунікативні одиниці, проте, на відміну від звичайних речень, передають одне поняття, творять семантичну цілість: повернулося колесо історії — сталися зміни; не варта шкірка вичинки — марна праця; далеко куцому до зайця — велика різниця між кимсь; той у плуг, той у луг — незлагоджено; що буде, те й буде — незважаючи ні на що. Такі фразеологізми не здатні до словесного поширення, у тексті вони вживаються як окремі повідомлення, репліки і за своїм значенням межують із приказками: Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (І. Котляревський). Вони можуть входити також до складного речення як його предикативна частина: Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері (І. Нечуй-Левицький). Нема що казати, бо в чужій хаті й тріска б'є (Л. Мартович).

До складу фразеологізмів, що мають форму підрядного речення, як обов'язковий компонент входять сполучники підрядності на зразок як, мов, наче, аж та сполучні слова що, де, куди, коли, доки тощо. Ці фразеологізми вказують на різні обставини і за будовою можуть бути:

повним двоскладним реченням (із підметом і присудком): куди і ворон кісток не заносить — дуже далеко, куди око гляне — скрізь, звідки вітер віє — чий вплив, доки світ стоїть — завжди, як рак свисне — ніколи, як гарбуз на вербі виросте — ніколи, як мокре горить — дуже повільно, що б там не було — за будь-яких умов, аж дим іде — дуже інтенсивно, чого ліва нога забажає — досхочу;

неповним двоскладним реченням із пропущеним присудком, рідше — підметом: як риба у воді — вільно, невимушено, як засватана дівка — сором'язливо, (далекий) як небо від землі — недосяжний, (зникнути) як сіль у воді — безслідно, (потрібний) як п'яте колесо до воза — зовсім не (потрібний), поки суд та діло — тим часом, мов крізь землю провалився — раптово зник; часом і з обома пропущеними головними членами речення: (знає) як свої п'ять пальців — досконало, (побачить) як свого носа — ніколи не (побачить), (сиплеться) як з рукава — дуже багато, (загоїться) як на собаці — дуже швидко; іноді до таких фразеологізмів як головна складова частина входить дієслово: битися як риба об лід — бідувати, дивитися як горобець на полову — піддаватися обману, купатися як сир у маслі — розкошувати, носитися як дурень зі ступою — приділяти забагато уваги;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Методика навчання дітей описовим розповідям
Описування предметів іграшок учить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів, знаходити для опису точні слова і вирази, визначати відмінне і схоже в предметах у процесі їх порівняння. Вправи на описування іграшок, предметів готують дітей до проведення дидактичних ігорна описування. Такі занят ...

Місце наочних посібників у структурі уроку рідної мови
У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного н ...

Класифікація форм організації навчання
Вченими виділені такі підстави для класифікації форм організації навчання: кількість і склад учнів, місце навчання, протяжність навчальної роботи. На цих підставах форми навчання діляться відповідно: на індивідуальні, індивідуально-групові, колективні; класні і позакласні; шкільні і позашкільні. Ця ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com