Основні підходи до класифікації фразеологізмів

Сторінка 4

Дуже широко користуються розмовною фразеологією як невичерп-ним джерелом народного гумору й сучасні українські прозаїки, поети та драматурги. Так, розмовна лексика і фразеологія є основою творів неперевершеного майстра українського гумору й сатири Остапа Вишні. Вона є органічним компонентом мовної палітри письменника і одним з важливих чинників ні з чим не зрівнянної гумористичної сили творів цього видатного українського майстра слова. Наведемо приклади: "От подивіться і скажіть, який із цих двох колгоспів матиме сало, а який із них, замість сала, плямкатиме губами, дивлячись, як перший їстиме сало?” ("Кукурудза і сало"), "Що ж вам іще сказати? Знайте найголовніше: «Не святі горшки ліплять!» Захочете навчитися писати фейлетони, навчитеся, бо, ще раз підкреслюю, навчитися можна!" («Отак і пишу»).

Засобом тонкого ліричного гумору та гострої сатири виступає розмовно-побутова фразеологія і в творах багатьох інших українських письменників, які часто включають усномовні фразеологізми в контекст іншого стилістичного плану і цим інтенсифікують ефект комізму. Напр.: "Докладай по вищестоящих начальствах, що кабеля перетягли . Бачиш? А де ж ти взяв бінокля? От ловко, матері його ковінька ." (Л.Первомайський "Атака на Ворсклі"), "А мене за пораду на водоході вашому покатаєте . — Чи ти клепку з голови загубив? — накинулась баба Єлизавета" (О.Донченко "Вітер з Дніпра"), " .Та він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. Агент!» (В.Кучер "Трудна любов"), «Я чув дещо таке . І ти, Чумаченко, чув? — Чув, товаришу гвардії майор. Це дійсно слабке наше місце: як оборона, так казяться! — Із жиру вони в тебе казяться . Ах, лобури! —Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах" (О.Гончар "Прапо-роносці").

Таким чином, розмовно-побутова фразеологія в різних жанрах художньо-белетристичного стилю української літературної мови є випро-буваним засобом посиленої експресії висловлення, увиразнення, іноді унаочнення ідеї, яку доносить письменник до читача. "Разом з тим вона є:

- одним із засобів створення мовних партій персонажів художнього твору, підкреслення окремих рис їх характеру, оцінки певних негативних чи позитивних вчинків героїв;

- усномовна фразеологія надає широкі можливості для індивідуалі-зації, а іноді й типізації мовних партій персонажів;

- розмовна-побутова фразеологія є неперевершеним і одним з основних засобів створення гумористичного ефекту" .

Таким чином, розмовно-побутову фразеологію використовують хоч звичайно і меншою мірою, ніж художньо-белетристичний стиль, також стилі науково-популярний, публіцистичний, зокрема такі його різновиди, як суспільно-політичний та стиль масової комунікації.

Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, фразеологізмів, опрацьована В.В.Вино-градовим. В основу його фразеологічної теорії покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразоутворення. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і спів-віднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів.

Зважаючи на це, В.В.Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць – фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — семантичне неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів. Наприклад: бити баглаї – ледарювати; пекти раків — червоніти; дати кучми — побити; собаку з'їсти – набути досвіду; на руку ковінька — вигідно і под. Із словами однакового звучання, що виступають у вільному вжитку, компоненти фразеологічних зрощень перебувають у зв'язках омонімічності.

За визначенням В.В.Виниградова, фразеологічні зрощення являють собою „своєрідні складні синтаксичні слова". Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм станов-лення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразео-логічних зрощеннях рядом фактів:

наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);

наявністю граматичних архаїзмів (темна вода во облацех; притча во язицех);

втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв’язку .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Критерії відбору мовних мінімумів
Основними критеріями відбору є такі: сполучуваність, тобто здатність поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою важливих понять з різних сфер людської діяльності; стилістична необмеженість (перевага не надається конкретному стилю). У зв’язку з ...

Поняття духовності в житті людини
Проблема духовності цікавила людство в усі часи, досліджувалася багатьма науками. Для визначення цього поняття у вчених немає одностайної думки, бо кожен розуміє його по-різному. Поняття „духовність” завжди мало у філософії важливе значення, воно відіграє визначну роль у ключових проблемах : людина ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com