Сутність та структура фразеологізмів

мовні кліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;

складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, білий гриб, м’яка вода, Чорне море;

прислів'я та приказки: Вовків боятися — в ліс не ходити. З, великої хмари малий дощ буває;

крилаті вислови: Борітеся – поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись — значить жить (Франко).

У мові певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стійким сполученням двох або більше повнозначних слів. Стійке словосполучення – сполучення кількох повнозначних слів, які передають одне лексичне значення, воно дорівнює значенню окремого повнозначного слова. Наприклад, клювати носом = дрімати.

Стійкі словосполучення бувають термінологічні, офіційно-ділові та фразеологічні.

Термінологічні стійкі словосполучення (складені найменування) - це назви певних наукових понять. Наприклад:

у медицині вживаються такі стійкі словосполучення: вітряна віспа, запалення легень, куряча сліпота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;

в економіці – додана вартість, безоплатний кредит, довго-термінова позичка, орендна плата, акціонерний капітал, фонд заробітної плати, грошовий обіг, поточний рахунок, штрафні санкції;

у фізиці – коефіцієнт корисної дії, сила тяжіння, опір матеріалів, електромагнітне поле, атомна вага, стала Планка;

у географії – Чорне море, Донецький кряж, Кримський півострів, Рівненська область.

Офіційно-ділові стійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний, згідно з наказом, брати до уваги, внести пропозицію, доводити до відома, матеріальна відповідальність, вжити термінових заходів, без сплати мита, позаштатний працівник, чергова відпустка, місце проживання.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загально-вживаними одиницями, що образно передають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій.

Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня – "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити". Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаються фразеологічними одиницями. Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використо-вуються як готові мовні одиниці, а не створюються у процесі мовлення.

Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати – куняти – клювати носом.

Для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія.

Наприклад, багатозначним є фразеологізм роззявити рота:

1) говорити, казати що-небудь (Рота як слід він не вспіє роззявити, — зараз готове усе. — П. Грабовський);

2) уважно слухати (У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова. — Я. Качура);

3) бути дуже враженим чимось (Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу. — В. Кучер);

4) бути неуважним (Ну, гони биків, чого рота роззявив? — Григорій Тютюнник);

5) посягати на що-небудь (На чуже добро ще змалку рота роззявляє. — С. Голованівський);

6) рватися — про взуття (Ось і чоботи в мене роти пороззявляли. — Г. Квітка-Основ'яненко) .

Так само, наприклад, багатозначним є фразеологізм вести перед:

1) верховодити (Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що всі його слухались. — Б. Грінченко);

2) бути першим, передовим (Дільниця його групи стала вести перед у цеху. — Ю. Яновський);

3) заспівувати (Справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед. — М. Коцю-бинський).

У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Фразеологізм ставати дибки, коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні «ставати на задні ноги» (Їдуть вершники . Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук. — П.Колесник); коли ж мова, йде про предмети — має вже певною мірою переносне значення «ставати вертикально» (На одній розбитій платформі, яка стала дибки, чудом затримався танк. — О. Донченко); а коли йдеться про людей — набуває цілком переносного значення «чинити опір, рішуче протестувати» (Завжди мене слухався Олекса, а тут дибки став. — І.Муратов). Так само фразеологізм відводити очі має то пряме значення «переставати дивитися» (Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився. — Я. Гримайло), то переносне — «відвертати чиюсь увагу» (Украде [Тимошко] бувало . та й підкине другому, щоб від себе очі відвести. — Панас Мирний).

Актуально про педагогіку:

Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку
Дослід 1 Тема. З'ясування значення кисню для дихання листків. Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Все це накривають ковпаком і ставлять у темну шафу н ...

Види вправ у роботі над текстом та розвиток творчих здібностей учнів на їх основі
Використання тексту як навчальної одиниці на уроках рідної мови визнається в сучасній методиці найперспективнішим. Робота з текстом сприяє виконанню завдань, пов'язаних з підвищенням як мовної, так і комунікативної компетенції учнів. При цьому, що особливо важливо, текст дозволяє побудувати освітні ...

Опис кабінету біології
Розстановка меблів та обладнання. Кабінет біології складається з 2 суміжних кімнат: клас-лабораторія площею 45,34 м2 та лаборантська кімната площею 17,2 м2. Кабінет розташований на другому поверсі з орієнтуванням вікон на південь. Кабінет біології забезпечений столами (18 штук) з пластиковим покрит ...