Аналіз результатів дослідження особливостей пам’яті молодших школярів

Статті і корисна інформація » Особливості пам’яті молодших школярів » Аналіз результатів дослідження особливостей пам’яті молодших школярів

Сторінка 2

Найменша кількість молодших школярів (всього 7% осіб) мала переважання моторно-слухового типу запам’ятовування інформації (див.рис.2.2).

Рисунок 2.2. Переважаючий тип запам’ятовування у молодших школярів

За результатами методики для виявлення об’єму пам’яті встановлено, що більшість молодших школярів, а саме 63 %, мають достатньо великий обсяг короткочасної памяті (85-100 % відтворених цифр), 23 % учнів класу – достатній (70-85 %), 14 % – середній. Жоден учень класу не має початкового рівня об’єму пам’яті (див. рис. 2.3).

Рисунок 2.3. Кількість молодших школярів з різним обсягом пам’яті

Отже, у більшості молодших школярів до 9–10 років обсяг короткочасної пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.

В ході написання другого розділу нами були визначені основні методичні засади для проведення емпіричного дослідження, спрямованого на встановлення особливостей пам’яті молодших школярів.

Виходячи з мети і завдань дослідження, в роботі був використаний ряд методик, спрямованих на визначення переважаючого типу запам’ятовування, обсягу короткочасної пам’яті, типу мислення молодших школярів.

Було встановлено, що пам’ять у дітей в молодшому шкільному віці має зорово-уявний характер: діти краще запам’ятовують зовнішні особливості предметів, що вивчаються, ніж їх логічну смислову сутність. Дітям цього віку ще складно зв’язувати в своїй пам’яті окремі частини явища, що вивчається з складністю уявляють собі спільну структуру явища, його цілісність і взаємозв’язок частин. Запам’ятовування, взагалі має механічний характер, заснований на силі враження або на багаторазовому повторенні акта сприйняття.

Встановлено, що більшість молодших школярів мають конкретне мислення, для них характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат. Але помітна частка досліджуваних мала схильність до абстрактного типу мислення, ці діти відносяться до "розумового типу", причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти вже здатні критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки. Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних було небагато школярів з сюжетним типом мислення, тобто з наявністю художніх здібностей, достатньої фантазії та уяви.

Близько половини молодших школярів мали переважання зорового типу запам’ятовування інформації, що обумовлено схильністю дітей молодшого шкільного віку до більш легкого запам’ятовування і відтворення наочного, образного матеріалу. Також близько третини молодших школярів мали переважання комбінованого типу запам’ятовування інформації. Менше було школярів зі слуховим типом запам’ятовування, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

Встановлено, що у більшості молодших школярів до 9–10 років обсяг короткочасної пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.

Проведене теоретичне та емпіричне дослідження особливостей пам’яті молодших школярів.

1. На основі теоретичного аналізу літературних джерел:

– З’ясовано, що пам’ять – це психічний процес відображення, що полягає в запам’ятовуванні й збереженні інформації з подальшим відтворенням минулого досвіду. З’ясовано, що оскільки пам’ять бере участь в усіх сферах життєдіяльності людини, то форми її прояву та її види надзвичайно різноманітні. Різні форми прояву мнемічної діяльності класифікують за характером активності (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна), за характером цілей діяльності (мимовільна, довільна), за часом закріплення й збереження матеріалу (короткочасна та довготривала пам’ять). Основними процесами пам’яті є: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів
Поняття «умова» в науковій літературі трактується по-різному. Так, С.Н. Брунова вважає, що «умова – це правило, яке забезпечує нормальну роботу чого – не будь. В «Тлумачному словнику української мови» поняття «умова» В. Яременко подає так: взаємну усну чи писемну домовленість про що – не будь; вимо ...

Стресостійкість як вид психологічної стійкості особистості
Стрес у нашому житті відіграє досить помітне місце. Навіть у стані повного розслаблення людина переживає деякий стрес, який пов'язаний із приємними та неприємними переживаннями. Тому важливим етапом у житті людини є вміння формувати власну стійкість до стресорів. Стрес (англ. stress – напруження) – ...

Організація проведення семестрового контролю
Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу ректора або проректора з навчально-організаційної роботи не допускається. На заліках студенти зобов’язані подавати екзаменаторові залікову книжку. У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з навчально-організацій ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com