Види та процеси пам’яті

Сторінка 7

Забування виявляється в неможливості згадати або відтворити сприйняту раніше інформацію. Фізіологічним підґрунтям забування є деякі види коркового гальмування, що заважають актуалізації тимчасових нервових зв'язків. Найчастіше це загальне гальмування, яке розвивається за відсутності підкріплення.

Забування виявляється в двох головних формах: неможливість пригадати або впізнати; неправильне пригадування або впізнавання.

Між повним відтворенням та повним забуванням існують різні рівні відтворення та впізнавання, котрі деякі дослідники називають „рівнями пам'яті". Найчастіше виокремлюють такі три рівні: пам'ять, що відтворює; пам'ять, що впізнає; пам'ять, що полегшує.

Забування протікає нерівномірно в часі. Найбільша втрата матеріалу відбувається відразу ж після його сприймання, а в подальшому забування йде повільніше. Так, дослідження Г. Еббінгауза показали, що через годину після заучування 13 беззмістовних складів забування досягає 56 %, у подальшому воно йде повільніше. Причому така сама закономірність характерна і для забування осмисленого матеріалу. Підтвердженням цьому може слугувати дослідження американського психолога М. Джонса, дослідження якого зводилося до такого: до початку лекції він попередив студентів, що в кінці вони одержать листочки із питаннями по змісту лекції, на які необхідно відповісти письмово. Лекція читалася зі швидкістю 75 слів на хвилину, чітко й доступно. Письмове опитування проводилося 5 разів через різні інтервали часу (у подальшому студентів про опитування не попереджали). Результати цього дослідження були такими: відразу після лекції студенти правильно відтворили 65% головних думок лекції, через три – чотири дні після лекції — 45,3%, через тиждень — 34,6%, через два тижні – 30,6%, через вісім тижнів — 24,1%. Для порівняння даних було запрошено видатного лектора, що дало змогу одержати аналогічні дані: відразу після лекції студенти відтворили 71 % головних його думок, а далі йшло забування сприйнятого матеріалу: спочатку швидше, а потім дещо повільніше. З цього витікає висновок: якщо студенти не будуть працювати над закріпленням навчального матеріалу в пам'яті, через два місяці від нього залишиться у кращому випадку 25%, і найбільша втрата відбудеться у перші три — чотири дні після сприймання. Ці дані правильні у тому випадку, коли матеріал після сприймання не піддавався мисленнєвій обробці і сприймався пасивно.

Для того, щоб уповільнити процес забування, необхідно своєчасно організувати повторення сприйнятого матеріалу. Це правило підтверджується дослідженнями М.Н.Шардакова, який встановив, що якщо не повторювати одержаного матеріалу в день сприймання, то через день зберігається в пам'яті 74% матеріалу, через три — чотири дні - 66%, через місяць - 58%, через шість місяців — 38%. Під час повторення матеріалу в перший день у пам'яті залишається 88%, через три — чотири дні - 84%, через місяць — 70% і через шість місяців — 60%. Якщо ж організувати періодичне повторення матеріалу, то об'єм збереженої інформації буде досить високим протягом значного періоду часу.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Виховання культури поведінки молодших школярів на уроках в початкових класах
Як відомо, молодший шкільний вік вважається особливо благодатним для формування основ культури поведінки. Діти цього віку більш свідомо, ніж дошкільники, спроможні сприймати вимоги до своєї поведінки. До того ж вони характеризуються підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх впливів, здатністю до насл ...

Психологічні особливості самоактуалізації педагога-дошкільника в професійній діяльності
Творче ставлення педагогів до своєї професійної діяльності передбачає включення в педагогічну творчість, у розвиваючу педагогічну взаємодію, яка має на меті розвиток творчих здібностей дітей та педагога. Орієнтація післядипломної освіти на розвиток творчого потенціалу педагога вимагає формування у ...

Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів
З метою успішного формування фізичних якостей в учнів почат-кових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних вправ на основі певних алгоритмів фізичної діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів. Як зазначає А.М.Пишкало, керівництво діял ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com