Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Отримані результати дозволили розробити систему мір і умов по підвищенню естетичної вихованості підлітків, що включає культурно-етичне виховне середовище, в основі якого сполучаються активна художня діяльність підлітків, засвоєння кращих зразків світової й вітчизняної культур, вільна творчість, міжособистісне спілкування підлітків, педагогів, батьків.

Культурно-естетичне середовище, що виступає умовою виховання «людини культури», дозволяє розвивати унікальність і неповторність особистості підлітка, сприяє становленню його естетичних поглядів, переконань, стимулює високоморальні поводження й вчинки.

Також в навчальну діяльність мають бути включені диверсифікаційні освітні програми, функціональне призначення яких полягає у вибудовуванні й організації системи методів, методик навчання й виховання, у забезпеченні діагностичного супроводу, підтримці підлітків у виховному процесі, у прогнозуванні очікуваних результатів реалізації. Наступною умовою підвищення естетичної вихованості підлітків має бути активне залучення в роботу з підлітками широкого кола фахівців (педагогів-організаторів, психологів, батьків).

Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання складається зі змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів.

Спираючись на логіку дослідження, потрібно визначати особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленні молодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність та взаємозв’язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних та праксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдність естетико-гуманітарного та природничонаукового компонентів змісту освіти.

Зазначені особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначають змістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методи роботи.

Сутність змістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих та естетико-гуманітарних складових змісту освіти. Практична реалізація змістовної частини методики передбачає: структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їх інтегрованого вивчення.

Аналіз шкільних програм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдяки достатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалу з природничих дисциплін можна виділити теми, що мають значний естетико-гуманітарний потенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (з хімії, біології, фізики, географії) потрібно визначати естетичний фрагмент, у якому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, та відбувалось би введення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.

Процесуальний компонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.

Реалізація методики має відбуватися за такими етапами: на першому – розвиватися потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому – формуватися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому – має набуватися досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізуватися творчо-естетична діяльність підлітків.

Актуально про педагогіку:

Орнаменти української вишивки
Створюючи візерунки, люди з глибокої давнини користувались умовними знаками-символами, де кожна лінія чи фігура мала певне значення. Так наприклад: Ці знаки – символи руками майстринь поступово перетворювались у візерунки, ускладнювались, доповнювались новими елементами. Поступово складались орнаме ...

Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою п ...

Асоціативна, біхевіристична гештальтпсихологічна теорії навчання
Значний вплив на загальну теорію навчання мають асоціативна, біхевіористична та генетична теорії навчання. Суть цих напрямків розкрита в історії психології. Про зв'язок їх з напрямками навчання пише І.А. Зимня. Поняття асоціації вперше запровадив Арістотель. Він поділяв асоціації на чотири види — з ...