Загальна характеристика найголовніших Українських свят

Статті і корисна інформація » Культурно-виховна робота в старшій школі у Вінницькій області » Загальна характеристика найголовніших Українських свят

Сторінка 3

Крашанка – це неминуча ознака Великоднього розговіння. Особливо вони користуються повагою в Україні. У деяких із слов'янських народностей, наприклад у гуцулів, існує справжній культ великодньої писанки, оточений старовинними легендами і безліччю особливих звичаїв.

Великодні писанки не просто фарбуються: вони пишуться, тобто розмальовуються за допомогою особливих технічних прийомів. Від цього і сама назва їх — писанки. Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багата на них і наша ненька Україна.

Основна ознака українського Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Паски, українці протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж люди вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.

Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.

За три дні до свята Живного четверга діти ходять «гріти діда», відвідуючи хресних батьків та інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. їх душі малеча зігріває окликами: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку спеціально спеченими булочками з хрестиками. В наші дні ще й пригощають солодощами.

А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Саме час посидіти біля неї, як біля померлої людини, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять нічні служіння, що розпочинаються з «Хресної дороги». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.

Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.

У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях «Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Великодній тиждень — Світлий тиждень, а закінчується він Провідною неділею. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!» Отже культурно-виховна робота не можлива без знання традицій, звичаїв, обрядів та символів українського народу. В цьому розділі було розглянуто такі свята, як Різдво Христове, Старий новий рік, масляна та свято Великодня. Це найголовніші свята, які закладені в генетичній пам’яті українського народу, формують особливість і впливають на національну свідомість.

Нажаль в результаті урбанізації люди віддаляються від стародавніх звичаїв. Е не може зіграти позитивну роль у розвитку українського суспільства, адже без знання минулого немає майбутнього. Втрата національної самосвідомості та ідентичності веде до духовного занепаду суспільства.

Культурно-виховна робота з дітьми старшої школи має дуже велике значення. Розвиток особистості не можливий без знання традиції та історії свого народу. Розвиваючи культурний рівень школярів держава отримує чудову перспективу у своєму подальшому розвитку.

Нині формування особистості в значній мірі відбувається в закладах освіти: школах, навчально-виховних закладах та гімназіях. Невід’ємною складовою цього виховання мають стати навчальні та пізнавальні екскурсії по рідному краю. Досліджуючи навчально-виховну роботу в школі-гімназії №23 було виявлено певні особливості проведення екскурсій у школі та виявлено слабкі та сильні сторони цього процесу.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Особистісно орієнтовані технології в підготовці майбутнього педагога
Внаслідок демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість студента, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її ...

Аналіз стану проблеми на практиці
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще ...

Форми виховної роботи
З метою висвітлення величі вкладу праці вчених у розвиток математики, вироблення стійкого інтересу до вивчення математики, підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, формування математичної культури учнів, надання можливості учням 10— 11 класів знайти собі взірець для наслідування, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com