Загальна характеристика найголовніших Українських свят

Статті і корисна інформація » Культурно-виховна робота в старшій школі у Вінницькій області » Загальна характеристика найголовніших Українських свят

Сторінка 1

Різдво Христове.

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”.

Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа.

У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво. Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем.

Різдво Христове — це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов'язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім'ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, зберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.

У світлі Різдва Христового ми повинні прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об'єднуючи в єдину могутню християнську родину.

Старий Новий рік.

Звичай перед вечерею. Щедрування.

Звичай - «Водити Меланку». В ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі ще раз наголосити найулюбленіше свято - Новий рік. Кожна родина намагається по-своєму відзначити це свято, внести в нього свою родзинку, тим більше, що народні традиції сприяють щедрому святкування.

Вечір напередодні Старого Нового року - Щедрий вечір. За християнським календарем - це день преподобної Мелан. Міланка - Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем - Місяцем сповістити господарів про майбутніх урочистостях і погостювати, в народі так і називається - гостини Меланки. В українській народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Кутя була головним обрядовим блюдом в цей вечір. На Василя готували кутю щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Ось звідси-то і повелося назва вечора - Щедрий. Новорічний стіл з 13 на 14 сильно відрізнявся від різдвяного пісного столу, тут вже було роздолля страв і різноманітність страв. На Меланку вже дозволялося їсти скоромне - сало, ковбаси, різні копченості. А які млинці, пироги та вареники готували господині, щоб віддячити щедрих і посіваю.

Перед вечерею сім'я милася і переодягалася в чисту білизну і сорочки. Після вечері слід було йти по гостям - до рідних, друзів, близьких і далеких - просити вибачення, щоб новий рік зустріти з чистими помислами. Популярним було на Меланку ліпити вареники з сюрпризами. Серед звичайних вареників із сиром, капустою, вишнями, картоплею траплялися вареники-сюрпризи з начинкою з цукру, або перцю. Нічого, що начинка гірка, весь наступний рік обіцяв щасливчикові солодке життя і благополуччя! Ще в вареники клали: нитку (до подорожей), гудзик (до обновкам), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей). Але самі сюрпризи та їх значення не заборонялося розширювати і придумувати нові, адже важливо саме добре побажання, а не предмет, який ви кладете у вареники.

У цей вечір не рекомендують вживати в їжу птицю і рибу, тому що щастя може полетіти, а удача поплисти з дому. Віддайте перевагу багатою, жирної їжі - свинині, наприклад, тому що свиня риє вперед, щастя "пріроет" до будинку.

У Старий Новий рік потрібно було проводити веселий і добрий обряд з вечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала спеціальні щедровальние пісні, в який славився новий рік, звучали побажання щастя, добра і благоденства в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, і за це щедрувальники отримували винагороду від господарів. 14 січня з самого ранку - з 7 годин починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують з вечора в основному дівчата, дівчатка й баби. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Після закінчення ритуального обходу веселі і хмільні переодягнені щедрувальники йшли вранці на перехрестя доріг. щоб спалити «Діда», або «Дідуха», - символічний сніп соломи. Молодь продовжувала співати пісні і починала ігри - стрибали через дідуха, через багаття, символізуючи тим самим очищення від спілкування з нечистою силою. На світанку хлопці йшли посівати зерном. Брали зерна в рукавицю або сумку. Спершу йшли до родичів і хресним, потім вже до друзів і сусідів. Посіваю навідліг розкидає зерно по хаті і вітає господарів з Новим роком.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Педагогічна модель формування уявлення про закон пропозиції майбутніх кваліфікованих робітників
Педагогічна модель – розумова система, що імітує чи відображає певні властивості, ознаки, характеристики об’єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування та презентується у вигляді культурної форми, притаманній певній соціокультурній практиці. У загальновживаному розу ...

Основні завдання естетичного виховання молодших школярів
Розбудова системи освіти в Україні передбачає відтворення творчого потенціалу народу, підвищення соціальної ролі особистості. З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розв'язанні практично-т ...

Дидактичні засади вивчення країнознавства
Актуальним при вивченні географії в старшій школі є реалізація ідей особистісно-орієнтованого навчання, що означає створення кожним школярем особистісно-орієнтованого образу світу, заснованого на його особистому досвіді. Проблема активізації процесу навчання не може на сучасному етапі розвитку осві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com