Прогноз як важлива передумова планування кадрового забезпечення працівників для народного господарства України

Логіка дослідження, прийнята в даній схемі, йде від загального до приватного, відображаючи народне господарство у вигляді єдиного комплексу, в якому промисловість, сільське господарство і інші галузі економіки розглядаються як частина загальної системи народного господарства, а галузь промисловості як частина загальної системи промисловості і т.д.

Проте це лише один, притому шлях прогнозування, що має обмежену нагоду. Паралельно з цим треба вести прогнозування на рівні окремих галузей.

Розробку прогнозу потреби господарства в працівниках кваліфікованої праці доцільно здійснювати у декілька етапів, визначуваних тим, що різні ланки народного господарства-підприємства, об'єднання, галузі найтіснішим чином взаємопов'язані між собою як ланки єдиного ланцюга. При цьому функціонування кожної ланки, з одного боку, підлегле потребі розвитку всієї системи народного господарства і залежить від неї в питанні забезпечення матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами, а з іншого, впливає на її розвиток. Щоб визначити прогнозну потребу, скажімо, машинобудування в працівниках кваліфікованої праці, недостатньо знати тільки дію внутрігалузевих чинників, визначальних розміри цієї потреби, але перш за все необхідно обґрунтувати потребу народного господарства в машинобудівній продукції, що і визначає об'єм виробництва, темпи зростання і внутрігалузеву структуру цих галузей промисловості. З другого боку, науково обґрунтований прогноз розвитку машинобудівних галузей значною мірою зумовлює можливу динаміку і структурні зсуви всього промислового виробництва і народного господарства. В цьому щонайбільша трудність планування, в тому числі прогнозування, і управління народним господарством.

Аналітична робота, попередня безпосередній розробці прогнозу, дозволяє приблизно оцінити можливі потреби в кваліфікованих працівників і визначити першочергові задачі по зростанню виробництва. Первинні проекти по галузях на основі попереднього виявлення загальної прогнозної перспективи народногосподарського розвитку.

Хоча первинні прогнози проектування по галузях несумісні, в процесі подальшої прогнозно-планової роботи вони послідовно узгоджуються. Окремі ж прорахунки, недооблік можливостей або, навпаки, надмірна напруженість первинних прогнозних проектувань потреб в кваліфікованих працівниках виправляються в подальших, більш обґрунтованих варіантах.

Потім починається другий круг уточнень, за ним - третій і т.д. В підсумку численних розрахунків приходять до цілісного, обґрунтованого в межах необхідної точності, збалансованих у відомих межах прогнозу потреби галузі в кваліфікованих працівниках.

Арсенал методів прогнозування є різнорідним, і його практичне використовування в проектних оцінках і аналітичних розрахунках залежить від ряду конкретних умов, в яких здійснюється прогноз: наявності і повноти початкових даних, ступеня обліку взаємодіючих чинників, визначальних потребу в робочій силі, підходу і прийомів прогнозування і ін.

Загальна додаткова потреба в працівниках кваліфікованої праці складається з двох основних доданків: додаткової потреби у зв'язку з розвитком виробництва і додаткової потреби для відшкодування спаду працівників.

Визначаючи довгостроковий прогноз, доцільно брати укрупнюючі показники, які ураховують лише в загальному вигляді природний спад і плинність працівників, оскільки динаміку і тенденції змін їх досить важко передбачати. Інакше кажучи, рівень, ступінь збалансованості показників в прогнозі менше ніж в плані.

Отримані шляхом застосування тих або інших методів прогнозні оцінки потреб народного господарства в працівниках кваліфікованої праці є основою для прогнозування і їх підготовки, і при такому підході вимальовується загальна картина вірогідної збалансованості між потребою і підготовкою працівників кваліфікованої праці.

Специфіка зв'язку між потребою народного господарства в працівниках кваліфікованої праці і можливістю її задоволення (підготовкою) полягає в тому, що виникаючі в кожний момент потреби в працівниках, як правило, не можуть бути негайно забезпечені. Вони значною мірою задовольняються лише після певного часу на придбання виробничого досвіду і навиків, практичних знань, пристосовування. При цьому слід ураховувати наростаючий темп науково-технічного прогресу, всі наслідки дії якого на виробництво передбачати неможливо. Задача полягає в тому, Щоб вчасно спланувати майбутні потреби народного господарства в працівниках певних професій і кваліфікацій.

в прогнозованому періоді до 2005 р. такий метод рішення проблеми буде служить економічним інструментом для встановлення необхідних пропорцій в рамках перспективних і потокових планів з метою їх повної балансової ув'язки.

Актуально про педагогіку:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...

Міжпредметні зв’язки теми: «Робота в комп’ютерній мережі»
Міжпредметні зв’язки мають особливе значення для здійснення органічного зв’язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні. Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв’язків Тип зв'язку Вид зв'язку 1. Учбового матеріалу, що вивчається за змістом 1. По використо ...

Навчання за допомогою комп’ютера у початкових класах
Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі. Назвемо фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективном ...