Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 9

Однак специфічна складність та недостатня розробленість методики роботи з хором привела до відсутності інтересу студентів займатися таким видом навчальної діяльності. Введення “Щоденника самоконтролю” (див. додаток Ж) в ролі спостерігача допомогло нам зафіксувати ряд професійних труднощів, до яких відносяться:

– диригування та слухання (студенти визначають складність одночасного слідкування за диригентським жестом, існуючим звучанням і тим, що було раніше);

– негайний аналіз диригентських труднощів, звукоутворення та знаходження адекватного рішення в процесі виконання хорового твору (студенти відзначають складнощі що з’явилися при визначенні технічних та звукових неточностей; навіть при знищенні цих неточностей складність визначається пошуком відповідного творчого варіювання диригентського прийому-показу)

У процесі вивчення твору студенти відзначали, що найбільш комфортно вони відчувають себе при складанні інтерпретації твору. Разом з тим було вказано на ряд проблем у ході хорового заняття:

– студенти впевнені у власних діях, “але хор їх не розуміє” (на заняттях з диригування даний факт був оцінений високо);

–труднощі при формуванні музичної фрази, відповідної до тексту;

– у зміні жесту, особливо при показі інтонаційних труднощів.

Після засвоєння навчального спецкурсу з підготовки майбутнього керівника хору, курсу викладання методики музичного виховання, педагогіки та психології в умовах роботи зі шкільним хором студенти мають можливість перевірити на практиці (четвертий курс) різні аспекти професійної діяльності керівника хору, що допоиогло оцінити: а) складність організаційної та педагогічної роботи з хоровим колективом; б) відповідність музичного матеріалу технічним можливостям хору; в) ступінь власної диригентської та вокальної техніки; г) реальне звучання хору та подальшу перспективу утворення звука (атаки звука, дихання, вокальної точки), красу тембру. В обов’язкову програму роботи з хоровим колективом включалися нескладні пісні на певну тематику з простим ритмічним малюнком, розміром, спокійним темпом, вибір яких узгоджувався з учнями хору. Це сприяло концентрації уваги учнів на формування горизонтального ансамблю, вирівнюванню тембру, регістрів і разом з тим відбувається усвідомлення студентами диригентських прийомів вокально-хорової техніки, реальної комунікації (вербальна, невербальна) та органічних комунікативних навичок, починає формуватися сугубо індивідуальний стиль професійної діяльності.

У першій половині п’ятого курсу, коли сформувався певний досвід роботи з хором, студенти виявляли особливі вокально-хорові здібності в роботі з учнями старшого віку. На цьому етапі перевірялися: а) знання та вміння організації хорового складу; б) знання щодо формування горизонтального та вертикального ансамблю; в) вдосконалення спектру динамічних градацій; г) знання культури звукоутворення.

Таким чином, педагогічна практика стала лабораторією, що дозволила практично перевірити набуті знання, визначити специфічні якості диригента, сформувати комплекс індивідуальних методичних прийомів роботи з хором, визгачити професійно-педагогічні та спеціально-творчі вміння студентів у співдружності з учнями. Даний підхід сприяє забезпеченню:

– безперервного зв’язку студентів з інструментом;

– досвіду роботи керівника хору протягом усього періоду педагогічної практики, що допомогло створенню стилю діяльності студента – керівника хору;

– навичок диригентської та вокальної роботи;

– виконавської практики студентів.

Обговорюючи діяльність керівника хору, ми встановили, що система передбачених професійних умінь потребує висвітлення рельєфних якостей ,визначених у процесі диригентсько-хорової підготовки. При трактувані поняття “якості керівника хору”ми спиралися на положення В.О. Сластьоніна, який розглядає їх як сукупність найістотніших, відносно стійких влстиностей і характеристик, що зумовлюють готовність до виконання певних соціальних функцій.

У моделі керівника хору нами було виділено два блоки узагальнених якостей, необхідних для його майбутньої діяльності: професійно-педагогічний та особистісно-психологічний. Сукупність якостей, що входять до блоку професійно-педагогічних (інтелектуальні здібності, професійні знання, хормейстерські вміння, навички, музично-слухові здібності), а також до особистісно-психологічних (емоційно-вольові, організаторські, комінікативні та творчі якості) були визначені нами як основа творчого потенціалу майбутнього керівника хору. Встановлення реального стану наявності цих якостей дозволило скоординувати й узгодити їх у процесі диригентсько-хорової роботи. Але залучаючи студентів до обговорення виникаючих проблем, що виникли в процесі роботи з хором, надання характеристики власним здібностям, а також самоаналізу методичних дій, ми прагнули сформувати у студентів адекватне ставлення до власних професійних якостей, щоб вироблені вміння самооцінки та самоаналізу допомогли їм подолати труднощі майбутньої професійної діяльності. Студентам надавалася можливість самореалізувати себе в різних видах диригентсько-хорової підготовки, залучаючи їх як до педагогічної (хорова репетиція) так і до виконавської практиики (концертний виступ). Саме така організація навчання сприяє самореалізації студентів у якості керівника хору, надає можливість їм спроектувати, реалізувати і використати відповідні якості з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей студентів.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Вимоги до навчального кабінету біології
Вимоги до навчального кабінету біології: 1. Наявність паспорта кабінету, оформленого із зазначенням функціонального призначення наявного в ньому обладнання, приладів, технічних засобів, наочних посібників, дидактичних матеріалів та ін 2. Наявність плану роботи навчального кабінету на навчальний рік ...

Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
Інформатизація змінює характер, форми, функціональні ролі учасників комунікаційних відносин, забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, можливості вибору особистих програм навчання і кар’єри, моделей та стилів життя. Усе це відповідає суспільно-громадським функціям сучасних бібліотек, які перетво ...

Психологічні особливості учнів початкових класів та їх врахування в організації домашньої роботи
Вступ дитини до школи ― це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною і психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують розвиватися фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра. Психічний і особис ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com