Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 9

Однак специфічна складність та недостатня розробленість методики роботи з хором привела до відсутності інтересу студентів займатися таким видом навчальної діяльності. Введення “Щоденника самоконтролю” (див. додаток Ж) в ролі спостерігача допомогло нам зафіксувати ряд професійних труднощів, до яких відносяться:

– диригування та слухання (студенти визначають складність одночасного слідкування за диригентським жестом, існуючим звучанням і тим, що було раніше);

– негайний аналіз диригентських труднощів, звукоутворення та знаходження адекватного рішення в процесі виконання хорового твору (студенти відзначають складнощі що з’явилися при визначенні технічних та звукових неточностей; навіть при знищенні цих неточностей складність визначається пошуком відповідного творчого варіювання диригентського прийому-показу)

У процесі вивчення твору студенти відзначали, що найбільш комфортно вони відчувають себе при складанні інтерпретації твору. Разом з тим було вказано на ряд проблем у ході хорового заняття:

– студенти впевнені у власних діях, “але хор їх не розуміє” (на заняттях з диригування даний факт був оцінений високо);

–труднощі при формуванні музичної фрази, відповідної до тексту;

– у зміні жесту, особливо при показі інтонаційних труднощів.

Після засвоєння навчального спецкурсу з підготовки майбутнього керівника хору, курсу викладання методики музичного виховання, педагогіки та психології в умовах роботи зі шкільним хором студенти мають можливість перевірити на практиці (четвертий курс) різні аспекти професійної діяльності керівника хору, що допоиогло оцінити: а) складність організаційної та педагогічної роботи з хоровим колективом; б) відповідність музичного матеріалу технічним можливостям хору; в) ступінь власної диригентської та вокальної техніки; г) реальне звучання хору та подальшу перспективу утворення звука (атаки звука, дихання, вокальної точки), красу тембру. В обов’язкову програму роботи з хоровим колективом включалися нескладні пісні на певну тематику з простим ритмічним малюнком, розміром, спокійним темпом, вибір яких узгоджувався з учнями хору. Це сприяло концентрації уваги учнів на формування горизонтального ансамблю, вирівнюванню тембру, регістрів і разом з тим відбувається усвідомлення студентами диригентських прийомів вокально-хорової техніки, реальної комунікації (вербальна, невербальна) та органічних комунікативних навичок, починає формуватися сугубо індивідуальний стиль професійної діяльності.

У першій половині п’ятого курсу, коли сформувався певний досвід роботи з хором, студенти виявляли особливі вокально-хорові здібності в роботі з учнями старшого віку. На цьому етапі перевірялися: а) знання та вміння організації хорового складу; б) знання щодо формування горизонтального та вертикального ансамблю; в) вдосконалення спектру динамічних градацій; г) знання культури звукоутворення.

Таким чином, педагогічна практика стала лабораторією, що дозволила практично перевірити набуті знання, визначити специфічні якості диригента, сформувати комплекс індивідуальних методичних прийомів роботи з хором, визгачити професійно-педагогічні та спеціально-творчі вміння студентів у співдружності з учнями. Даний підхід сприяє забезпеченню:

– безперервного зв’язку студентів з інструментом;

– досвіду роботи керівника хору протягом усього періоду педагогічної практики, що допомогло створенню стилю діяльності студента – керівника хору;

– навичок диригентської та вокальної роботи;

– виконавської практики студентів.

Обговорюючи діяльність керівника хору, ми встановили, що система передбачених професійних умінь потребує висвітлення рельєфних якостей ,визначених у процесі диригентсько-хорової підготовки. При трактувані поняття “якості керівника хору”ми спиралися на положення В.О. Сластьоніна, який розглядає їх як сукупність найістотніших, відносно стійких влстиностей і характеристик, що зумовлюють готовність до виконання певних соціальних функцій.

У моделі керівника хору нами було виділено два блоки узагальнених якостей, необхідних для його майбутньої діяльності: професійно-педагогічний та особистісно-психологічний. Сукупність якостей, що входять до блоку професійно-педагогічних (інтелектуальні здібності, професійні знання, хормейстерські вміння, навички, музично-слухові здібності), а також до особистісно-психологічних (емоційно-вольові, організаторські, комінікативні та творчі якості) були визначені нами як основа творчого потенціалу майбутнього керівника хору. Встановлення реального стану наявності цих якостей дозволило скоординувати й узгодити їх у процесі диригентсько-хорової роботи. Але залучаючи студентів до обговорення виникаючих проблем, що виникли в процесі роботи з хором, надання характеристики власним здібностям, а також самоаналізу методичних дій, ми прагнули сформувати у студентів адекватне ставлення до власних професійних якостей, щоб вироблені вміння самооцінки та самоаналізу допомогли їм подолати труднощі майбутньої професійної діяльності. Студентам надавалася можливість самореалізувати себе в різних видах диригентсько-хорової підготовки, залучаючи їх як до педагогічної (хорова репетиція) так і до виконавської практиики (концертний виступ). Саме така організація навчання сприяє самореалізації студентів у якості керівника хору, надає можливість їм спроектувати, реалізувати і використати відповідні якості з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей студентів.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Принципи конструювання інтегрованих уроків з розумового розвитку учнів 1-го класу
Гуманізм, формування цілісної картини світу - провідні тенденції розвитку сучасної школи. Особливе значення ці ідеї мають для змісту початкової освіти. Ідея інтеграції змісту й форм навчання, зокрема інтегрованих уроків, є актуальною, привертає значну увагу широкої педагогічної громадськості. Дидак ...

Процеси пам‘яті та їх характеристика
Розглядаючи дане питання, доречно буде зауважити те, що загалом уся пам‘ять являє собою єдиний безперервний складний процес. Адже неможливо собі уявити такий стан свідомості, котрий зовсім не пов‘язується з пам‘яттю. Протікання даних процесів демонструється, перш за все, діяльністю особистості та ї ...

Сценічне безсмертя „Марусі Чурай”
Роман Ліни Костенко „Маруся Чурай” відразу набув значної популярності. У сезоні 1987-1988 року за „Марусею Чурай” у світі було здійснено три театральні вистави. Пісенну партію славетної поетеси у спектаклі Київського театру поезії виконувала народна артистка України Ніна Матвієнко. Вже сам її рідкі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com