Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 8

Спрямованість студентів до професійного самовдосконалення.

Успішне застосування на практиці накопичених знань спецкурсу сприяло активізації:

– компонентів змісту підготовки у вигляді особистісно-зорієнтованих елементів навчального процесу;

– засвоєння змісту підготовки в реальних умовах навчання, що забезпечують суб’єктно-смислове спілкування, рефлексію, самовираження студента як керівника хору;

– імітаційних професійно-рольових ігор та просторово-тимчасових умов, що забезпечують реалізацію особистісних функцій в умовах конфліктності, колізійності, змагання .

Розроблена нами модель підготовки студентів, відображена у спецкурсі, базується на системі переходу від навчальної діяльності до його професійної діяльності за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання, що дає змогу взяти за основу технологію контекстного навчання (за А.А. Вербицьким). Засвоєння студентами комплексу спеціальних знань підготовки керівника хору здійснювалося послідовно, безперервно і систематично, наближаючи до рансформації навчально-пізнавальної діяльності в учбово-професійну і професійну, що у кінцевому результаті здійснює перехід від навчання до праці.

У ході ознайомлення та засвоєння змісту навчального матеріалу з диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору нами було здійснено активне спрямування студентів на пізнання предмета навчання, що суттєво допомогло процесу становлення диригентсько-хорових, педагогічних та творчих умінь та навичок студентів з урахуванням їх індивідуальних можливостей. Це дозволило перевірити якість засвоєння знань залежно від світоглядної системи студентів, їх спроби осягнути дійсний смисл в залежності не тільки від інтелекту, здатності їх знань стати життєвими, а й з позицій сформованості системи переконань, суб’єктного ставлення до них.

Тому утворення реальних ситуацій майбутньої діяльності на спецкурсі за формою “ студент – викладач – керівник хору “ (робота з хоровим колективом, ансамблем) допомогло спрямувати увагу студентів на вирішення ряду завдань. Впровадження такого виду діяльності вимагало перенесення акценту від теорії навчання на практичні питання диригентської діяльності, що дало можливість студентам самостійно перевірити надбані професійні вміння та навички. Мета такого виду практики з хором – набуття вмінь працювати з дитячим хоровим колективом –сприяла визначенню ряду завдань: вироблення вмінь репетиційної роботи; набуття навичок добору системи розспівування; контроль за диригентською технікою, звукоутворенням, чистотою інтонування, тембральної окрасою; добір музичного матеріалу. Під час роботи з хором відбувалося колективне обговорення студентами групи слабких місць, визначалися шляхи щодо усунення тих чи інших недоліків. У кінці навчання проводилося контрольне заняття, на якому студенти аналізували свою роботу (були запрошені викладачі кафедри).

Процес активного пізнання предмета спецкурсу сприяло формуванню спеціальних музичних здібностей керівника хору, а залучення студентів до реальних умов роботи з “хоровим колективом” допомогло визначити ступінь технічних (диригентської, вокальної), педагогічних та творчих умінь. Можливість брати участь в обговоренні абсолютно всім студентам допомогла визначити особистісне ставлення до навчального матеріалу, до пошуку нових підходів діяльності керівника хору.

У ході ознайомлення зі спецкурсом підтвердилася зацікавленість студентів не тільки до набуття знань та їх результативності, а й до послідовної орієнтації на самовдосконалення навчальних досягнень.

2. Усвідомлення студентами моделі професійної діяльності керівника хору.

Процес комплексної підготовки студентів до роботи з хором виступає важливим ланцюгом попередніх етапів логічного є продовженням професійної адаптації в межах педагогічної практики та творчої самореалізації майбутнього керівника хору.

У працях сучасних авторів увага акцентується як на багатогранності та багатогамності процесу диригування, так і на художньому, психологічному та педагогічному аспектах диригування. Вчені вказують на актуалізацію інтегрованого, цілісного підхіду до реалізації певної діяльності, яка здатна забезпечити специфічний комплекс здібностей, умінь, навичок та знань. Більш широка інтерпретація діяльності керівника хору, а також наступні тенденції сучасної педагогіки (самостійна навчальна діяльність студента, пріоритет практики) була покладена в основу розробленого нами змісту самостійної роботи студентів (див. додаток Л).

У зв’язку з цим компетенцією сучасного керівника хору є керівництво та організація диригентсько-хорової роботи під час педагогічної практики, в ході якої відбувається процес самовдосконалення особистості, виробляється і апробується градація вмінь і параметри організації, застосовуються загальні закономірності педагогіки, психології та інших дисциплін до конкретних обставин навчання й виховання, розвиваються професійно-педагогічні якості та властивості особистості майбутнього фахівця, передбачається методичне керівництво і висока самостійна активність студента-практиканта .

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом братів. Друга: єдиній дитині приходиться переборювати більше труднощів, чим звичайно, щоб придбати психічну рівн ...

Інтерактивні технології
Технологія навчальної діяльності у парах була вперше запропонована А.Г. Рівіним ще в 1911 році. Було доведено, що діяльність учнів стає ефективною, максимально результативною і в той же час вивільнює час вчителя для контролюючих і корегуючих дій. Групу (навіть 2-3 учні) навчати набагато складніше, ...

Самовиховання як систематична і цілеспрямована діяльність особистості
Формування особистості передбачає три основні компоненти: вплив соціального середовища; цілеспрямований виховний вплив суспільства на особистість через соціальні інститути та свідомий, цілеспрямований вплив людини самої на себе, тобто самовиховання. Перші два компоненти мають об'єктивний характер, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com