Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 6

– звукова опора ігрових звуків, наприклад „кхе”, „ха”, кректання, підняття ваги.

Позитивне зрушення свідомого ставлення до процесу диригування з позицій суб’єктивних відчуттів та уявлень, використання емоційно-бразних висловів, регулярне й систематичне зосередження уваги студентів на м’язові та інші відчуття, їх фіксація в “інтонуючо-руховій схемі є ефективним шляхом керування процесом диригування, особливо під час відкритих занять та іспитів завдяки методу вольового впливу. Цей метод допомагає студентам зафіксувати та реалізувати відчуття, що виникли під час виконання окремих вправ, свідомо їх контролювати, зробити звичними. У відповідності з сутністю даного методу ми використовували прийоми, що сприяли:

– моделюванню за допомогою психофізичних вправ ситуації публічного виступу;

– обговоренню прийомів диригування;

– показові.

Вирішуючи питання організації навчального процесу, а також усвідомлюючи всю складність поставленого завдання на цьому етапі, в своїй роботі ми намагалися діяти шляхом послідовного заглиблення та деталізації. І в цьому напрямку впровадження інтонаційно-пластичного методу сприяло визначенню технічних вмінь, набутих на першому етапі. Інтонаційно – пластичний метод сприяв утворенню „інтонуючої” руки диригента завдяки сонастроюванню через вокальне інтонування. З цією метою нами було розроблено комплекс навчальних завдань, що передбачали:

– визначення технічних засобів вокального інтонування;

– визначення технічних засобів хорового диригування;

– винайдення засобів опанування виконавськими прийомами інтонаційно-пластичного диригування (виокремлення диригентської звукової долі через музично-мовленєві засоби вокального інтонування, артикуляцію, агогіку, динаміку).

Виявлена під час констатувального експерименту відсутність належної інтонаційно-пластичної виразності диригентського жесту в студентів на хоровому диригуванні зумовило розробку системи вищезазначених завдань у два блоки за вказаною послідовністю навчальних завдань. У ході навчання студентами була складена схема, що включала порівняння елементів диригентської техніки з засадами вокального інтонування.

Результати спостережень показали, що оволодіння інтонаційною пластичністю диригентського жесту є складним завданням для студентів як у ході виконання вправ, так і при диригуванні творів. З метою вирішення даної проблеми нами було використано певний порядок дій, необхідний для успішного оволодіння зазначеними вміннями, а саме:

– активізація виконання технічних елементів з диригування та вокального інтонування;

– вербальне вираження властивостей елементів вокального інтонування та диригентського жесту;

– оцінка результатів досягнутого.

Подана послідовність навчальних дій явилася своєрідною інструкцією усвідомлення студентами логіки “інтонаційних сталостей” у процесі становлення диригентської техніки, своєрідною художньою моделлю інтонаційно-рухового взаємозв’язку жесту та голосу, допомогло формуванню „інтонуючої” і пластичної руки керівника хору.

Таким чином, оволодіння провідними засадами співацького процесу якісно відобразилося на виразності диригентського жесту студентів завдяки засобам вокального інтонування, фіксації контролю за м’язовими та вібраційними відчуттям, що допомогло: а) запобігти моторності руху; б) через сонастройку внутрішнього та зовнішнього – руху та інтонації – сформувати пластичність диригентського жесту. Це наглядно підтверджено в наведеній нижче таблиці взаємозв’язку диригентського жесту та вокального інтонування (див. табл 2.6).

Таблиця 2.6.

Взаємозв’язок спеціальних компонентів музичності керівника хору

Диригентський жест

Вокальне інтонування

1

Психолого-м’язова свобода

(складові компоненти)

Психолого-м’язова свобода

(складові компоненти)

2

Диригентська опора

(взаємодія м’язових груп диригентського руху)

сприяє:

насиченості руху;

плавності руху;

співучості та пластичності руху.

Співацька опора – опора звуку, опора дихання, опора дикції

(взаємодія м ’язових груп голосоутворення)

сприяє:

насиченості звука;

плавності звука;

співучості та виразності звука.

3

Диригентська точка

тверда (загострена);

м’яка

Вокальна точка – атака звука

тверда

м’яка

придихальна

4

Ауфтакт – організація

Ауфтакт – організація співацького дихання

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю школяра, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Гра дітей молодшого віку відзначається своєрідним переходом до нової ...

Загальні засади управління освітою
Перш ніж вести мову про управління в галузі освіти необхідно з‘ясувати, що ми розуміємо під термінами «освіта» та «управління». Так згідно з роз‘ясненнями «Сучасного енциклопедичного словника», освіта – це процес та результат засвоєння систематичних знань, умінь та навиків, необхідна умова підготов ...

Самовиховання викладача
Самовиховання – це формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. Для педагога робота над собою – необхідна передумова набуття і збереження професіоналізму. Це цілеспрямований процес, він є продовженням професійного виховання, коли майбутній викладач з об’єкта виховног ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com