Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 5

– ознайомитися з провідними засадами вокального звукоутворення;

– оволодіти вміннями вокального дихання, атаки звука; опори звука.

Спеціальна система завдань, яка паралельно запроваджувалася в процес оволодіння диригентською технікою, складалася з: а) фіксування уваги на затримці дихання – виходу; б) оволодіння мішаним (реброво-діафрагмовим диханням); в) оволодіння плавним видихом. З перших кроків навчання увага студентів зосереджувалася на роботі дихального апарату, вмінні аналізувати власні дихальні відчуття, на контролі за набутими вміннями. Студентам пояснювалося, що так звана „затримка дихання” – відокремлення фази вдиху від видиху – дозволяє якнайкраще підготуватися до початку звукоутворення. Тому пропонувалося завдання: виконати затримку дихання після вдиху шляхом фіксації вдихувальних м’язів, пояснити свої дії, простежити за: а) затримкою повітря у легенях; б) роботою нижніх ребер (розсунуті), діафрагмою (опущена та висунута уперед).

При ознайомленні з реброво-діафрагмовим диханням студентам пропонувалося виконати ряд вправ, спрямованих на розвиток дихальних м’язів, черевного преса, діафрагми, міжребрової мускулатури (дихальна гімнастика йогів); б) вправи В.Бутейко, О.Стрельникової,пропонувалося проконтролювати свій видих . При виконанні таких завдань разом із студентами ми слідкували за діафрагмою, м’язами черевного преса, плавними рухами ребер на голосних звуках „у” та „і”, що допомагало перевірити концентрацію дихання, рівномірність сили дихання, що не дає зникнути звукові. Такі вміння допомогли студентам визначити недоліки співацького голосоутворення, проконтролювати характер звука (різкий, недоречний, носовий, горловий, білий, плоский, глухий, муркотливий, завиваючий).

У результаті експерименту студенти дійшли висновку, що контроль спостереження за повітрям у легенях і діафрагмі активізує диригентський жест і так звана „затримка дихання” має певне значення особливо на початковому етапі формування такого елементу диригентської техніки, як ауфтакт (описано вище). У разі спостережень за студентами ми встановили, що:

– дихання і жест тісно зв’язані між собою;

–дихання виконує інформаційну фукцію у процесі відтворення диригентського жесту .

У контексті взаємодії провідних засад співацького звукоутворення атака звука – початок фонації – суттєво позначається на характері диригентського жесту, виступає ефективним засобом впливу на початок співу в хорі. На етапі засвоєння навчального матеріалу студентам пояснювалися різни види атак: тверда (голосові складки протидіють тиску повітря), м’яка (голосові складки, подача дихання функціонують одномоментно) та придихальна (голосові складки пропускають повітряний струмінь). Також аналізувалися їх “ілюстрація” та вплив на такий елемент диригентської техніки як точка імпульс. Для активізації виконання (початок фонації) нами використовувалися голосні та приголосні звуки: приголосний звук „к”– для відчуття твердої атаки звука, „ Ф” –дихальної атаки звуку (голосові складки пропускають повітряний струмінь та “м”– м’якої атаки звука). Оволодіння вміннями атаки звука перевірялися на різних завданнях.

Завдання 1. При вдиху затримати дихання, спокійно видихнути. Виконати декілька разів, пояснити свої відчуття. Виконати ауфтакт (спокійно), пояснити механізм виконання в єдності зі звуком.

Завдання 2. Виконати різни види атак (тверда, м’яка, придихальна), домогатися автоматизму виконання. Виконати ауфтакт, пояснити характер точки-імпульсу відповідно до різних видів атак.

Завдання 3. Проаналізувати твір, пояснити, який вид атаки звуку слід використовувати з першої долі.

Завдання 4. Підібрати твори на різні види атак, проінтонувати та продиригувати початок фраз, речень, проаналізувати свої дії.

У результаті виконання зазначених завдань та вивчення теоретичного матеріалу студенти усвідомили, що:

а) атака звука якісно впливає на характер диригентського жесту;

б) використання різних видів атаки звука в процесі формування диригентської техніки, особливо твердої та м’якої, сприяє інтонаційній точності, відчуттю взаємовідповідності до диригентського жесту.

На шляху формування та розвитку диригентської техніки студентів важливим фактором, що дозволяє керувати процесом диригування і об’єктивно правильно його відображати у процесі хорового співу, є співацька опора. Визначення складових компонентів співацької опори – це: а) опора звука (рівень напруження дихальної мускулатури, фіксація вібраційних відчуттів у передній частині піднебіння біля коренів верхніх передніх зубів); б) опора мовлення (розбірливість та чіткість дикції); в) опора дихання (рівень напруженості дихальної мускулатури) допомогло студентам контролювати диригентські та фонаційні рефлекси на таких методичних прийомах:

– затримка вдиху перед атакою звука (стискується мускулатура гортані – сфінктера), пропонується порівняти свої відчуття з відчуттями атаки звука;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Сучасний підхід до розв'язання проблеми наочності при вивченні фізики
«Для вирішення завдання розвитку творчих здібностей школярів при навчанні фізиці необхідно насамперед знати особливості творчого процесу в розвитку цієї науки і її технічного застосування (В.Г. Разумовський)» Постійне вдосконалення навчально-виховного процесу разом з розвитком і перебудовою суспіль ...

Виховання культури поведінки молодших школярів на уроках в початкових класах
Як відомо, молодший шкільний вік вважається особливо благодатним для формування основ культури поведінки. Діти цього віку більш свідомо, ніж дошкільники, спроможні сприймати вимоги до своєї поведінки. До того ж вони характеризуються підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх впливів, здатністю до насл ...

Аналіз учбового плану
Учбовий план – це державний документ, в якому встановлюється час навчання, тривалість учбового процесу і його структура, повний перелік предметів розподілений по роках навчання, час на вивчення кожного предмету, перелік предметів на заліки і іспити, режим учбової роботи (теоретичні та практичні зан ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com