Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 4

На рівні засвоєння навчального матеріалу оволодіння елементами початкової диригентської техніки, зокрема, чуття диригентської опори, диригентської точки, ауфтакту ми формували шляхом контролю студентів за фізичним відчуттям руху з різною мірою роботи м’язових груп. Так, для чуття диригентської опори студентам були запропоновані наступні вправи:

Завдання 1:

– прослідкувати та проаналізувати м’язові рухи (напруга – розкутість);

– прослідкувати за виконанням руху на опрацювання дозованих умінь з пружності, насиченості та опори м’язів.

Завдання 2:

– виконати однією рукою чередування напруги та розслаблення за прямою лінією з різною амплітудою жесту;

– виконати двома руками чередування напруги та розслаблення за прямою лінією з різною амплітудою жесту.

Методичні рекомендації: прослідкувати за відчуттям роботи різних м’язових груп.

Завдання 3:

– чередування опорного і безопорного руху в різних комбінаціях за простими схемами 3/4, 4/4 (перша доля опорна, друга – безопорна).

Методичні рекомендації: а) прослідкувати за відчуттям в’язкості, тягучості та звукової насиченості звуку; б) прослідкувати за пластичністю та співучістю руху.

З опорою початкового диригентського руху тісно пов’язана диригентська точка – своєрідний перелом руху на протилежне, яка сприймається як удар – відображення.

Завдання:

– почергово розслабити руку при падінні на уявну площину;

– прокоментувати дії різних м’язових груп (рефлексори, екстензери) при виконані спочатку на уявній, а потім на дійсній площині;

– виконати різні точки (тверда, м’яка) у простих схемах.

Методичні рекомендації: прослідкувати за технікою виконання точок (недоліки – занадта випуклість, гострота).

Опанування ауфтактом відбувалося за допомогою вокального інтонування, тобто шляхом поєднання знань з диригування та вокального інтонування, тобто через жест та голос.

Завдання 1:

– визначити поняття: а) ауфтакт; б) структура ауфтакту; в) функції ауфтакту (багатоінформативність) та семантичні властивості; г) значення ауфтакту;

– визначити структуру ауфтакту;

– визначити спільне з технікою звукоутворення.

У ході навчання студентами визначався характер ауфтакту, його вольове начало, активність, імпульсивність, імперативність у передачі художнього наміру диригента, аналізувалася структура:

а) „точка-імпульсу” – умовна точка на уявній площині, від якої відштовхуються руки диригента (студентам пропонується означену точку-імпульс порівняти зі співацьким вдихом, проаналізувати свої відчуття);

2) „замах” – фаза руху рук після „точки-імпульсу” уздовж долі, за рахунок якої виробляється ауфтакт, що не тільки підготовлює наступну звукову долю, але й здійснює прийом загальнохорового вдиху (використовуються різні типи дихання);

3) „прагнення” – фаза руху рук до звукової точки, що знаходиться на площині (мається на увазі точка звукової долі, з якої співає хор).

У ході навчання студентам було запропоновано порівняти “прагнення” з затримкою вокального дихання безпосередньо перед початком звукоутворення. В результаті порівняння фаз ауфтакту з фазами вокального дихання студенти не тільки ознайомилися з поняттям „затримка дихання”, але й усвідомили його якісний вплив на техніку виконання елементів ауфтакту. Це допомогло оволодіти семантичними властивості ауфтакту, а саме: а) швидкістю (відображення темпу твору відповідно до характеру); б) амплітудою (свідчить про темп та голосну динаміку); в) характером поштовху (при „точці – імпульсі” інформується про початковий штрих звуковедення); г) силою (інтенсивність м’язової напруги) студентам пропонувалося спиратися на внутрішню сонастройку диригентського руху та голосу.

Забезпеченню планомірного оволодіння навичками початкової диригентської техніки сприяло використання методу пластичних дзеркал. Хоча цей метод і мав часткову схожість з методом копіювання, при якому де на вправах у вільному диригуванні відображалися елементи диригентської техніки, однак він мав свою особливість – забезпечував стійку передачу в простих схемах через природні рухи, емоційний та цілісно-інтонаційний характер музики: нібито виконання пластичних етюдів.

Визначаючи важливість першого етапу в напрямку технічної підготовки майбутнього керівника хору нами було помічено цікавий факт: студенти, які мали “співацький матеріал”, із легкістю долали диригентськітруднощі, досягали більш значних результатів щодо тих студентів, які не використовували голосові можливості.

Тому для успішного формування виразності диригентського жесту і такої якості, як пластичність, ми вважали надзвичайно важливим у навчальний процес з хорового диригування запровадити вивчення провідних засад співацького голосу: дихання, атаки звука, звукоутворення. Спостереження показали, що виникаюча творча домінанта, що виникла між жестом і голосом ,сприяє утворенню міцного осередку в свідомості студента, спрямовує його в бік пластики, співучості, заокругленості ліній. Спираючись на висловлювання І.Агофоннікова про те, що хормейстер повинен мати добре розвинуте вокальне вухо, за допомогою якого може сонастроїти хор на той єдиний тільки цьому колективу власний тембр студентам було запропоновано:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Навчальний тест
Навчальний тест визначається як система завдань визначеного змісту, зростаючої складності, специфічної форми, що дозволяє якісно й ефективно вимірити рівень і оцінити структуру підготовленості учнів. Навчальний тест по своїй суті є класичним представником традиційних тестів. Для кращого розуміння в ...

Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей
Народна педагогіка вимагає виховувати дитину, зважаючи на вікові особливості дитини: “Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі”. Впродовж всього дитинства гра і народна іграшка займає найголовніше місце у житті дитини. В грі діти відтворюють працю дорослих, елементи трудових дій. В своїй ігров ...

Розвиток фонематичного аналізу і синтезу в учнів молодших класів за допомогою мовленнєвих ігор та ігрових прийомів в системі логопедичної роботи
Наше дослідження було направлене на вивчення використання мовних ігор з метою розвитку фонематичного аналізу і синтезу в системі логопедичної роботи з подолання вад писемного мовлення учнів 1-2 класів масової школи. В ході дослідження було виявлено, що роботу над розвитком фонематичного аналізу і с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com