Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 24

Аналіз результатів експериментального дослідження підтверджує вірогідність прийнятої нами гіпотези, дає можливість визначити зрушення в системі диригентсько-хорової підготовки студентів у напрямку позитивного зростання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні змісту і структури психолого-педагогічних умов підготовки майбутнього керівника хору та експериментальній перевірці методів формування. Проведене дослідження, підтвердження гіпотези та вирішення всіх поставлених завдань підтвердили правомірність висунутої гіпотези і дозволили зробити такі висновки.

1. Наукове осмислення існуючих у літературі ідей, які пов’язані з діяльністю керівника хору, художньою діяльністю як особливою формою відображення дійсності, а також наявність власного практичного досвіду роботи з хоровим колективом, дозволили визначити сутність, зміст та структуру диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Актуальним у цьому контексті є пошук нових методичних прийомів, методичних розробок, спрямованих на удосконалення підготовки студентів до роботи зі шкільним хором.

2. На основі аналізу наукових джерел та основних етапів диригентсько-хорової діяльності конкретизовано поняття “підготовка” у контексті “диригентсько-хорова підготовка” в системі музично-педагогічного навчання, визначено сучасні підходи до організації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Багатоаспектна спрямованість диригентсько-хорової підготовки керівника хору націлена на: а) особистість самого студента; б)розвиток загально-музичних та диригентсько-хорових здібностей; в) розкриття педагогічних та творчих можливостей студентів; г) формування індивідуального стилю диригентсько-хорової діяльності. Усвідомлення цих понять дозволяє розширити можливості традиційних форм підготовки майбутнього керівника хору, встановити особливості самореалізації студентів; надати навчальному процесові науково обґрунтованого та динамічного характеру. У соціально-культурному аспекті диригентсько-хорова підготовка керівника хору обумовлена цінностями та смислами соціуму, до якого належить студент. У психолого-педагогічному аспекті диригентсько-хорова підготовка визначається характером діяльності стосунків та умовами. в яких ця діяльність здійснюється.

3. У дисертації визначені психолого-педагогічні умови, котрі забезпечують:

– індивідуалізацію навчального процесу, яка дозволяє пізнати можливості кожного студента та дає простір для визначення змісту і завдань індивідуальних занять, що допомогло з’ясувати характер психолого-педагогічного спілкування викладача зі студентом;

– цілеспрямований розвиток музикальності та окремих фахових здібностей через розширення знань про природу й особливості їх функціонування, набір спеціальних методик вправ для постійного розвитку;

– свободу вибору ціннісної орієнтації та вектора самореалізації в процесі диригентстько-хорової підготовки, спрямованої на самовизначення у практичній діяльності;

– атмосферу спонукання студентів до самостійної творчої діяльності, яка спрямована на реалізацію фахових знань, умінь та навичок; вибір хорового репертуару з урахуванням вікових і психологічних особливостей школярів; самостійне визначення художньої цінності музичних творів; критичне оцінювання своїх можливостей і прагнення до самовдосконалення;

– інтегративні зв’язки компонентів дригентсько-хорової підготовки, що цілісно впливають на якість і гармонійність процесу фахового становлення майбутнього керівника хору. Реалізація цих умов дає можливість вищій школі формувати високопрофесійного керівника хору з індивідуальним стилем; особистість учителя музики з широким діапазоном знань про різні музичні культури, що представлені у майбутній діяльності.

4. Дослідження довело ефективність комплексної єдності мотиваціно-ціннісного, музично-фахового, когнітивно-знаннєвого, педагогічно-пофесійного та творчо-самостійного компонентів диригентсько-хорової підготовки, здатних забезпечити комплексний динамічний розвиток основних напрямків професійної діяльності керівника хору.

5. Критеріальними характеристиками диригенстько-хорових умінь системі цілісно-моплексної підготовки майбутнього керівника хору визначено: ступінь мотиваційної спрямованості; розвинутість диригенстько-хорових здібностей керівника хору; ступінь теоретичної обізнаності; ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу; ступінь підготовки до педагогічного спілкування.

6. На підставі узагальнення теоретичних положень і аналізу констатувального експерименту була розроблена експериментальна методика комплексної підготовки керівника хору, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: фахово-орієнтаційного, корекційно-модклюючого, творчо-самостійного. В її основу покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: розвиток диригентсько-хоровоих здібностей у різних формах навчальної діяльності на індивідуальних заняттях з хорового диригування, практичних заняттях зі студентським курсовим та шкільним хорами у ході педагогічної практики, моделювання педагогічних ситуацій роботи з хором у процесі впровадження спецкурсу “Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору”.

Страницы: 19 20 21 22 23 24 25

Актуально про педагогіку:

Види вправ у роботі над текстом та розвиток творчих здібностей учнів на їх основі
Використання тексту як навчальної одиниці на уроках рідної мови визнається в сучасній методиці найперспективнішим. Робота з текстом сприяє виконанню завдань, пов'язаних з підвищенням як мовної, так і комунікативної компетенції учнів. При цьому, що особливо важливо, текст дозволяє побудувати освітні ...

Органи управління освітою, їх повноваження
До державних органів управління освітою в Україні належать: Міністерство освіти України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцев ...

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com