Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 24

Аналіз результатів експериментального дослідження підтверджує вірогідність прийнятої нами гіпотези, дає можливість визначити зрушення в системі диригентсько-хорової підготовки студентів у напрямку позитивного зростання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні змісту і структури психолого-педагогічних умов підготовки майбутнього керівника хору та експериментальній перевірці методів формування. Проведене дослідження, підтвердження гіпотези та вирішення всіх поставлених завдань підтвердили правомірність висунутої гіпотези і дозволили зробити такі висновки.

1. Наукове осмислення існуючих у літературі ідей, які пов’язані з діяльністю керівника хору, художньою діяльністю як особливою формою відображення дійсності, а також наявність власного практичного досвіду роботи з хоровим колективом, дозволили визначити сутність, зміст та структуру диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Актуальним у цьому контексті є пошук нових методичних прийомів, методичних розробок, спрямованих на удосконалення підготовки студентів до роботи зі шкільним хором.

2. На основі аналізу наукових джерел та основних етапів диригентсько-хорової діяльності конкретизовано поняття “підготовка” у контексті “диригентсько-хорова підготовка” в системі музично-педагогічного навчання, визначено сучасні підходи до організації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Багатоаспектна спрямованість диригентсько-хорової підготовки керівника хору націлена на: а) особистість самого студента; б)розвиток загально-музичних та диригентсько-хорових здібностей; в) розкриття педагогічних та творчих можливостей студентів; г) формування індивідуального стилю диригентсько-хорової діяльності. Усвідомлення цих понять дозволяє розширити можливості традиційних форм підготовки майбутнього керівника хору, встановити особливості самореалізації студентів; надати навчальному процесові науково обґрунтованого та динамічного характеру. У соціально-культурному аспекті диригентсько-хорова підготовка керівника хору обумовлена цінностями та смислами соціуму, до якого належить студент. У психолого-педагогічному аспекті диригентсько-хорова підготовка визначається характером діяльності стосунків та умовами. в яких ця діяльність здійснюється.

3. У дисертації визначені психолого-педагогічні умови, котрі забезпечують:

– індивідуалізацію навчального процесу, яка дозволяє пізнати можливості кожного студента та дає простір для визначення змісту і завдань індивідуальних занять, що допомогло з’ясувати характер психолого-педагогічного спілкування викладача зі студентом;

– цілеспрямований розвиток музикальності та окремих фахових здібностей через розширення знань про природу й особливості їх функціонування, набір спеціальних методик вправ для постійного розвитку;

– свободу вибору ціннісної орієнтації та вектора самореалізації в процесі диригентстько-хорової підготовки, спрямованої на самовизначення у практичній діяльності;

– атмосферу спонукання студентів до самостійної творчої діяльності, яка спрямована на реалізацію фахових знань, умінь та навичок; вибір хорового репертуару з урахуванням вікових і психологічних особливостей школярів; самостійне визначення художньої цінності музичних творів; критичне оцінювання своїх можливостей і прагнення до самовдосконалення;

– інтегративні зв’язки компонентів дригентсько-хорової підготовки, що цілісно впливають на якість і гармонійність процесу фахового становлення майбутнього керівника хору. Реалізація цих умов дає можливість вищій школі формувати високопрофесійного керівника хору з індивідуальним стилем; особистість учителя музики з широким діапазоном знань про різні музичні культури, що представлені у майбутній діяльності.

4. Дослідження довело ефективність комплексної єдності мотиваціно-ціннісного, музично-фахового, когнітивно-знаннєвого, педагогічно-пофесійного та творчо-самостійного компонентів диригентсько-хорової підготовки, здатних забезпечити комплексний динамічний розвиток основних напрямків професійної діяльності керівника хору.

5. Критеріальними характеристиками диригенстько-хорових умінь системі цілісно-моплексної підготовки майбутнього керівника хору визначено: ступінь мотиваційної спрямованості; розвинутість диригенстько-хорових здібностей керівника хору; ступінь теоретичної обізнаності; ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу; ступінь підготовки до педагогічного спілкування.

6. На підставі узагальнення теоретичних положень і аналізу констатувального експерименту була розроблена експериментальна методика комплексної підготовки керівника хору, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: фахово-орієнтаційного, корекційно-модклюючого, творчо-самостійного. В її основу покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: розвиток диригентсько-хоровоих здібностей у різних формах навчальної діяльності на індивідуальних заняттях з хорового диригування, практичних заняттях зі студентським курсовим та шкільним хорами у ході педагогічної практики, моделювання педагогічних ситуацій роботи з хором у процесі впровадження спецкурсу “Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору”.

Страницы: 19 20 21 22 23 24 25

Актуально про педагогіку:

Аналіз стану проблеми на практиці
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще ...

Характеристика основних понять проблеми
Дослідження патріотизму подається в українські педагогічній літературі з позиції соціальної діяльності, формування українських традицій, патріотичних почуттів (Р.А. Артицишевський, Т.Б. Бакка, І.Д. Бех, І.М. Гейко, О.М. Петерич, О.В. Сухомлинський, К. Чорна та інші). Нині в Україні завершується впр ...

Елементи народознавства на уроках ботаніки
Під час вивчення систематики рослин є можливість використовувати український фольклор. Передусім на основі будови квітки і плоду з'ясовуються характерні ознаки певної родини, а потім називаються представники і характеризуються їх ознаки. Наприклад: до родини бобових на основі зіставлення певних озн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com