Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 22

Отже, вважаючи визначені результати дослідження достатньо переконливими, ми звернулися до методу перевірки статистичних гіпотез. Використання цього методу перевірки статистичних гіпотез за критерієм x2 (так як виконуються всі необхідні вимоги цього критерію, а саме: вибірки випадкові і незалежні) допомогло виявити статистично значущі розбіжності. Зіставлення результатів констатувального та кінцевого зрізу у експериментальних та контрольних групах дозволяє прослідкувати істотне збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості диригентсько-хорової підготовки та суттєве зменшення кількості студентів, що належали до груп з низьким рівнем.

Зокрема, на початку експерименту в контрольній групі низький рівень спостерігається у 34 студентів, середній – у 38, високий – у 28 студентів, а в експериментальній групі, відповідно, 27, 40, 28 студентів. Наприкінці експерименту співвідношення кількості студентів змінилося у контрольній групі до 26, 34 та 30 студентів, а в експериментальній піднялося до 10, 43, 42. Для обчислювання емпіричного значення критерію X2емп ми використовували формулу:

,

де N – кількість студентів експериментальної групи,

M – кількість студентів контрольної групи,

ni – кількість студентів певного рівня експериментальної групи,

mi – кількість студентів певного рівня контрольної групи.

При обробці результатів констатувального експерименту отримали для рівня значущості а = 0,05 і числа степенів свободи L = 2 емпіричне значення критерію X2емп= 0,093. Це менше відповідного критичного значення X2 j0,05 =5,99 і дало підстави стверджувати, що характеристики вибірок, що порівнювалися на початку експериментального навчання, співпадали із заданим рівнем значущості.

Впровадження запропонованої експериментальної методики в навчальний процес музично-педагогічного навчання зі студентами експериментальної групи дозволило отримати значення критерію X2емп = 9,95, що більше відповідного критичного значення. Такі показники дозволили зробити висновок про те, що характеристики порівняльного вибірку суттєво відрізняються. Якісний аналіз результатів формувального експерименту вказує на їх ефективність порівняльно з традиційним навчанням щодо розвитку у студентів виділених компонентів, і як наслідок, їх загальної диригентсько-хорової підготовки.

Аналіз отриманих даних показав, що на результаті експерименту відбилася прогресивна динаміка змін рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору (див. табл.2.15).

Таблиця 2.15.

Рівні сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів у контрольній та експериментальній групах (%)

Рівень сформованості диригентсько-хорової підготовки

ЕГ

КГ

на початку

експерименту

наприкінці

експерименту

на початку

експерименту

наприкінці

експерименту

низький

17.24

3.44

20.00

17.14

середній

80.0

75.86

77.14

80.00

високий

2.75

20.69

2.85

2.65

Дані таблиці підтверджуються даними інтерсивності вявлення рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів у наступних гістограмах 2.10 та 2.11.

Гістограма 2.10

Рис. Інтенсивність виявлення рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГдо початку експерименту

Наведені гістограми указують на те, що інтенсивність виявлення рівнів диригентсько-хорової підготовки за всіма ознаками вища у студентів експериментальної групи ніж у студентів контрольної групи.

Гістограма 2.11

Рис. Інтенсивність виявлення рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ наприкінці експерименту

Зіставлення результатів початкового та прикінцевого зрізів у експериментальній групі дозволяє прослідкувати значне збільшення кількості студентів з високим та середнім рівнями сформованості диригентсько-хорової підготовки (2.75 – 20.69) за рахунок переходу від середнього (з 80 до 75.86). Крім того, за час формувального експерименту значна частина студентів контрольної групи залишилася на середньому та низькому рівнях (відповідно 20.00 – 17.14 та 77.14 – 80.0), а в експериментальній групі показники низького рівня знизилися з 17.24 до 3.44.

Страницы: 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Актуально про педагогіку:

Особливості розвитку комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
Людське „Я", внутрішній зміст особистості виникає і формується не само по собі, а тільки в процесі спілкування з тими, хто оточує, де складаються певні особистісні взаємовідносини. І від того, який характер відносин дитини з тими, хто оточує, багато в чому залежить, які саме особистісні якості ...

Огляд педагогічних програмних засобів
“Країна Фантазія” – комплект програм, розроблених спеціально для початкової школи. Автори Тур С.Н., Ковальов А.В., Бокучава Т.П (1999 р., м. Виборг, Росія). В комплекті представлені програми тренувального характеру з математики, письма, образотворчого мистецтва тощо. Завдання розраховані на розвито ...

Особливості формування знань, умінь і навиків для розвитку мовної ввічливості в англійській мові
Експеримент проводився на базі 7 "А" класу середньої загальноосвітньої школи №47. Метою навчання мовної ввічливості на уроці іноземної мови є формування таких мовних навиків, які дозволили б учневі використовувати їх в неучбовій мовній практиці на рівні загальноприйнятого побутового спілк ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com