Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 20

Особливе значення для професійного становлення майстерності керівника хору має педагогічна позиція – педагогічне спілкування. У динаміці спеціальних умінь педагогічне спілкування проявляється в організації та управлінні навчальним процесом у загальному колі конструювання власної професійно-педагогічної діяльності. Осмислення проблеми педагогічного спілкування у диригентсько-хоровій роботі дозволяє говорити про її значущість у діяльності керівника хору, яка передбачає виявлення таких показників як психотехніка, техніка мови, артистизм. Тому, визначаючи рівні підготовленості студентів до диригентсько-хорової діяльності за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування ми заміряли правомірність елементів педагогічного спілкування. Під час аналізу результатів впровадження в навчальний процес експериментальної методики комплексної диригентсько-хорової підготовки педагогічного спілкування студенти експериментальної та контрольної груп були включені в особливі форми контролю: відкриті заняття з хором та письмовий аналіз труднощів. Оцінювання рівнів сформованості дало такі результати. На відкритих хорових заняттях студенти контрольної групи використовували переважно емпіричну форму викладу навчального матеріалу: показ та бесіда про новий твір не мало строгої послідовності, при поясненні відчувалася спонтанність, нервовість, нечіткість мови, відсутність наукового обґрунтування. Хорові заняття студентів експериментальної групи. навпаки були наповнені цікавим змістом, відрізнялися точністю та виразністю мовлення доброзичливістю спілкування, творчою активністю учнів. Студентами використовувалися такі методи, як показ творів та вокально-хорових вправ, пояснення, котрі були сповнені цікавими науковими відомостями та побудовані на порівняльних прикладах.

При письмовому аналізі диригентсько-хорової практики основними труднощами у роботі з хором студенти обох груп визначали психолого-педагогічний фактор, а саме вміння керувати власним психологічним станом, вміння цікаво вести музичну бесіду, бути артистичним при виконанні твору.

Отже, сформованість умінь педагогічного спілкування майбутнього керівника хору виступає як здібність до “професійної мобільності, що формується на підґрунті розвинення сукупності спеціальних вмінь ” Така оцінка дала змогу визначити інтенсивність проявлення показників педагогічного спілкування за означеним критерієм і графічно відобразити їх у наступній гістограмі (див. рис. 2. 9).

Гістограма 2.9

Рис.2.9. Інтенсивність проявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь підготовки до педагогічного спілкування (за п’ятибальною шкалою)

Інтенсивність проявлення показників педагогічного спілкування на даній гістограмі показала суттєву різницю у студентів контрольної та експериментальної груп. Недооцінювання студентами значення педагогічного спілкування в діяльності керівника хору привела до низького та середнього рівня їх показників: низький рівень мають 22 студенти, середній – 35 та високий – 42 студенти. Результати показників студентів експериментальної групи показали, що 48 студентів мають високий рівень здатності до педагогічного спілкування, середній – 35 осіб та низький – 12. Дотримання студентами експериментальної групи умови вироблення індивідуального стилю педагогічного спілкування значно прискорило їх професійне зростання. За ступенем сформованості педагогічного спілкування студенти експериментальної групи у середньому випереджають студентів контрольної групи на 12 % .

Остаточне порівняння показників формуючого експерименту дозволило зафіксувати базовий рівень диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору за вказаними критеріями (див. табл. 2. 13).

Таблиця 2.13

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм “ ступінь підготовки до педагогічного спілкування” (у %)

Критерій

Студенти КГ (осіб)

Студенти ЕГ (осіб)

Низький

Середній

Високий

Низький

Середній

Високий

Ступінь відображення умінь педагогічного спілкування

28.9%

(26 ст)

35.5%

(32ст)

35.6%

(32ст)

23.2%

(22ст)

40%

(38ст)

56.8%

(35ст)

Страницы: 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Актуально про педагогіку:

Національний характер освіти і національне виховання
Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності. Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній само ідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдс ...

Форми та методи практичного навчання
У нашій дипломній роботі до методів практичного навчання віднесено: пояснення, розповідь, бесіду, демонстрування, ілюстрування, самостійне спостереження, вправи, самостійне виконання виробничих завдань, лабораторний метод, виробничо-практичний метод. Охарактеризуємо означені методи практичного навч ...

Моделі освіти
Модель освіти як державно-відомчої організації. В цьому випадку система освіти розглядається структурами державної влади як самостійне направлення в ряді інших галузей народного господарства. Будується вона на відомчому принципі з жорстким централізованим визначенням цілей, змісту освіти, номенклат ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com