Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 17

– активність проявлення умінь педагогічного спілкування;

– перевірка на практиці умінь педагогічного спілкування;

– конструювання умінь педагогічного спілкування діяльності.

Здатність студентів до проявлення індивідуально-творчого підходу у межах творчо-самостійного компоненту за критерієм ступінь оволодіння творчими уміннями орпцювання навчально-методичного репертуару визначалося за такими показниками:

– розуміння нотного тексту;

– сформованість інтерпретаційних умінь;;

– оригінальність пошуку творчих розробок.

Для визначення кількісної величини рівнів підготовленості студентів до діяльності керівника хору наприкінці експерименту використовувався метод контент-аналізу, що передбачало оцінювання визначених показників компетентними суддями, якими виступили викладачі-диригенти, методисти та студенти старших курсів.

Основними якісними характеристиками оцінки показників підготовки студентів до майбутньої діяльності керівника хору були виразність, переконливість, артистичність. Відповідно до даних характеристик була розроблена п’ятибальна шкала оцінювання, стосовно якої:

бал “5” виставлявся, якщо показник виявлявся точно і переконливо;

бал “4” виставлявся, якщо показник виявлявся недостатньо точно, не зовсім переконливо;

бал “3” виставився, якщо показник виявлявся слабко, невпевнено, здебільшого за інтуїцією;

бал ”2” виставлявся, якщо показник виявлявся абсолютно слабко і невпевнено;

бал “1” виставлявся при відсутності показників.

Аналізуючи перший критерій “ступінь мотиваційної спрямованості”, ми визначили позитивні зміни, що виявилися у збалансованості та розвиненості елементів диспозиційної структури диригентсько-хорової підготовки (спрямованість, потреба, мета, завдання). Проаналізувати цей критерій було досить складно, оскільки оцінкою вимірювання виступали прагнення, потреба й усвідомлення необхідності оволодіння професією керівника хору. Тому методом опитування студентів після апробації експериментальної методики в умовах навчальної та шкільної практики підтвердилася правомірність нової методики, яка сприяла підвищенню мотивації студентів до майстерного оволодіння різними напрямками діяльності керівника хору. Ми відстежили інтенсивність проявлення показників мотиваційної спрямованості студентів контрольної та експериментальної груп і наочно відобразили їх за означеним критерієм у графічній гістограмі “ (див. рис. 2. 5).

Гістограма 2.5

Рис. 2.5. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь мотиваційної спрямованості (за п’ятибальною шкалою).

Результати показників мотиваційної спрямованості вказали на те, що експериментальна методика за новою програмою та змістом допомогла студентам експериментальної групи визначитися у бажанні ґрунтовно оволодіти майстерністю керівника хору, викликала у них підвищення інтересу до навчання, позитивно вплинула на практичну діяльність у роботі з курсовим студентським та шкільним хорами. Це допомогло нам визначити рівні диригентсько-хорової підготовки студентів за даним критерієм (див. табл.2.8).

Дані результати свідчать про те, що у студентів контрольної групи суттєвих змін не помічено: низький рівень визначався у 36 студентів, середній у 37 студентів, високий рівень мають 17 студентів. на відміну від студентів контрольної групи ми відмічаємо наявність високого рівня мотиваційної спрямованості у 45 студентів експериментальної групи, середнього та низького рівня у 45та 12.студентів. У середньому студенти експериментальної групи випереджають студентів контрольної групи на 7%.

Таблиця 2.9.

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм – ступінь мотиваційної спрямованості (у %)

Критерій

Студенти КГ (90 осіб)

Студенти ЕГ (95 осіб)

низький

середній

високий

низький

середній

високий

Ступінь мотиваційної спрямованості ст. до д-ті керівника хору

(0 ст)

0%

(30ст)

33.3%

(60ст)

66.7%

(0ст)

0%

(27ст)

28%

(68ст)

71.6%

Досліджуючи рівні підготовленості студентів за критерієм – розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору – ми звернулися до такої форми навчання як індивідуальне заняття з хорового диригування та хорова практика на курсовому та шкільному хорі. Це дозволило оцінити рівень диригентсько-хорових здібностей студентів при виконанні спеціальних завдань та диригування, що відображали технічний, педагогічний та творчий напрямки професійної діяльності керівника хору(В.П. Ражніков).При виконанні технічних завдань оцінювалося: пластичність диригентського жесту, взаємозв’язок жесту та голосу та уміння провідних засад вокального звукоутворення. Спостереження показали, що на відміну від студентів контрольної групи у експериментальній групі продуктивність самовираження прямо пропорційна схильності як до інтелектуально-логічних прийомів (аналіз, синтез, порівняння, класифікація) так і до розвитку диригентсько-хорових здібностей. Це надало можливість зафіксувати певні розбіжності у результатах показників між групами студентів, визначити їх професійну підготовленість у якості керівника хору.

Страницы: 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Актуально про педагогіку:

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема
Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісн ...

Поняття складності тесту і його вплив на оцінку знань
Якщо педагогічний тест визначити коротко як систему завдань зростаючої складності, то стане зрозуміло, що складність завдань є найважливішим тестоутворюючим показником. Придумати тест не так вже й просто. Можна придумати скількох завгодно завдань у тестовій формі (а це ще не тести). Їх не можна вкл ...

Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі
У розвитку мислення учнів початкових класів велику роль відіграє правильна організація навчання і вміле керування розумовою діяльністю школярів з боку вчителя. Враховуючи думку В. Сухомлинського, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com