Таблиця 2.8.
Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів контрольної та експериментальної груп до початку експерименту
Експериментальна група |
Контрольна група | ||||||||||
низький |
середній |
високий |
низький |
середній |
високий | ||||||
0 |
0% |
40 |
42% |
55 |
57.8% |
0 |
0% |
50 |
55.5% |
23 |
24.2% |
16 |
16.8% |
34 |
35.8% |
45 |
47.4% |
16 |
18.8% |
24 |
26.6% |
50 |
56.6% |
17 |
17.9% |
38 |
40% |
40 |
42.1% |
16 |
17.8% |
32 |
35.6% |
42 |
46.6% |
55 |
57.8% |
40 |
42.2% |
0 |
0% |
55 |
61.1% |
40 |
38.9% |
0 |
0% |
30 |
31.6% |
35 |
36.8% |
30 |
31.6% |
28 |
31.1% |
30 |
33.4% |
32 |
35.5% |
Основними завданнями експериментального дослідження було:
Визначити рівні та критерії підготовки майбутнього керівника хору у ході експериментального дослідження.
Перевірити продуктивність комплексної диригентсько-хорової підготовки у навчальному процесі.
Довести взаємозалежність компонентної структури диригентсько-хорової підготовки керівника хору.
Так, підготовленість студентів до роботи з хором у межах мотиваційно-ціннісного компоненту за критерієм – ступінь мотиваційної спрямованості – вимірялася за такими показниками:
– прагнення до оволодіння професією керівника хору;
– усвідомлення проблемних суперечностей у майбутній діяльності;
– потреба до фахового самовдосконалення;
Досліджуючи підготовку майбутнього керівника хору у межах музично – фахового компоненту за критерієм – розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору – ми дотримувалися таких показників:
– розуміння значущості диригенсько-хорових здібностей в діяльності керівника хору;
– повнота взаємозв’язку диригентсько-хорових здвбностей керівника хору;
– об’єм проявлення диригентсько-хорових здібностей у роботі з хором.
Критерій – ступінь теоретичної обізнаності – когнітивно-знанневого компоненту визначався за такими показниками:
– об’єм професійних знань;
– інтенсивність інтеріоризації знань;
– інтенсивність екстеріоризації знань;
– послідовність та логічна єдність використання знань у навчальному процесі.
Оволодіння студентами вміннями педагогічного спілкування за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування в межах педагогічно-фахового компоненту визначався у такій послідовності показників:
Актуально про педагогіку:
Факультатив як одна із ефективних форм роботи
вчителя в позаурочний час
Перед факультативними курсами, так само як і перед основними біологічними дисциплінами, постає задача всіляко сприяти загальному навчанню школярів. Поряд з цим факультативні заняття повинні не тільки підтримувати і зміцнювати інтерес учнів до природи, але й орієнтувати їх на професії, пов'язані з ї ...
Дискусія як засіб пізнавальної діяльності учнів
Дискусія - це широке публічне обговорення спірної проблеми. Дискусія а) сприяє розвитку критичного мислення; б) дає змогу визначити власну позицію; в) формує навички визначення власної позиції; г) поглиблює знання з обговорюваної теми. Організація проведення дискусії 1. Проведення дискусії необхідн ...
Інтелектуальна гра „Турнір знавців інформатики”
Мета: Підвищити рівень знань учнів з інформатики; розвивати їх творчі й інтелектуальні здібності дітей, інтерес до вивчення інформатики, самостійність та наполегливість, виховувати вміння працювати у команді, почуття відповідальності. Обладнання: комп’ютери, таблички «Відповідь готова», презентація ...