Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 16

Таблиця 2.8.

Рівні диригентсько-хорової підготовки студентів контрольної та експериментальної груп до початку експерименту

Експериментальна група

Контрольна група

низький

середній

високий

низький

середній

високий

0

0%

40

42%

55

57.8%

0

0%

50

55.5%

23

24.2%

16

16.8%

34

35.8%

45

47.4%

16

18.8%

24

26.6%

50

56.6%

17

17.9%

38

40%

40

42.1%

16

17.8%

32

35.6%

42

46.6%

55

57.8%

40

42.2%

0

0%

55

61.1%

40

38.9%

0

0%

30

31.6%

35

36.8%

30

31.6%

28

31.1%

30

33.4%

32

35.5%

Основними завданнями експериментального дослідження було:

Визначити рівні та критерії підготовки майбутнього керівника хору у ході експериментального дослідження.

Перевірити продуктивність комплексної диригентсько-хорової підготовки у навчальному процесі.

Довести взаємозалежність компонентної структури диригентсько-хорової підготовки керівника хору.

Так, підготовленість студентів до роботи з хором у межах мотиваційно-ціннісного компоненту за критерієм – ступінь мотиваційної спрямованості – вимірялася за такими показниками:

– прагнення до оволодіння професією керівника хору;

– усвідомлення проблемних суперечностей у майбутній діяльності;

– потреба до фахового самовдосконалення;

Досліджуючи підготовку майбутнього керівника хору у межах музично – фахового компоненту за критерієм – розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору – ми дотримувалися таких показників:

– розуміння значущості диригенсько-хорових здібностей в діяльності керівника хору;

– повнота взаємозв’язку диригентсько-хорових здвбностей керівника хору;

– об’єм проявлення диригентсько-хорових здібностей у роботі з хором.

Критерій – ступінь теоретичної обізнаності – когнітивно-знанневого компоненту визначався за такими показниками:

– об’єм професійних знань;

– інтенсивність інтеріоризації знань;

– інтенсивність екстеріоризації знань;

– послідовність та логічна єдність використання знань у навчальному процесі.

Оволодіння студентами вміннями педагогічного спілкування за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування в межах педагогічно-фахового компоненту визначався у такій послідовності показників:

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук
Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками: У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо). За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, мет ...

Діяльнісно-рольові компоненти професійної компетентності
Професійні знання. Основу компетентності фахівця, на думку сучасних науковців А.А. Бодалева, В.І. Жукова, Л.Г. Лаптєва, В.А. Сластеніна, К.А. Абульханової та інших складають: компетентність діяльності, спілкування і саморозвитку. Професійна компетентність - це професійна підготовка і здатність суб' ...

Морально-правова соціалізація особистості в молодшому шкільному віці
Мислителі різних часів трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Аристотель про моральну людину писав: “Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com