Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 12

1 – варіант. Песик дуже радіє, бо має багато іграшок…

2 – варіант. Песику сумно через те, що його найулюбленіший шарик вітер заніс далеко на луг, йому так хотілося б пограти з ним…

3 – варіант. Шарик – це яркий образ дитинства…

4 – варіант. Песику хотілося б, щоб такі іграшки були не тільки у нього але й у інших друзів…

При виконанні цієї пісні студенти відчували різні емоції: радощі, журби, надії, занепокоєння та інші емоції, що самі по собі є одиницями художньої інформації та сприймаються як загальне ціле художніх переживань, тобто як художній образ твору. Цілеспрямовано стимулюючи творчий потенціал студентів, цей метод допоміг розкрити творчу індивідуальність студентів, їх нравственно-ціннісні орієнтації. В результаті використання методу особистісного смислу студенти навчилися:

– логічно обґрунтовувати визначені емоціогенні переживання (образи), поступово заглиблюючись у творчий процес;

– надавати кожному твору індивідуальну концепцію.

Отже, опанування критеріями добору допомогало студентам у визначенні характерних ознак музичних творів, у набутті вмінь творчого переосмислення відповідно до технічних можливостей виконавців, розкриття власних музичних здібностей.

2. Вироблення здатності студентів до умінь творчого осмислення навчального матеріалу.

Спираючись на слова Б. Асаф’єва про те, що на підставі нотного тексту виконавець повинен розшифрувати задум композитора й надати його музиці творчого життя й емоційної виразності , і визначаючи творчість найвищим рівнем музичності керівника хору, що надає музиці такого характеру, який вона повинна мати за стилем та планом композитора , ми розглядаємо творчість як процес глибокого осмислення музичного твору, що виявляється у відтворюючій (інтерпретація) та перетворюючій (імпровізація) діях.

Спостереження показують, що при самостійному осмисленні музичного твору в процесі складання виконавчого плану за існуючою методикою шляхом механічного відбиття набутих умінь, за схемою педагогічного навчання “передав – прийняв – відтворив” у студентів, на жаль, спостерігається відсутність потреби до критичного осмислення власних дій. Використання типового аналізу твору, що містить стислі дані про автора, ідейно-художній образ, музично-теоретичний, вокально-хоровий та виконавський аналіз, хоча й надихало студентів на певну хвилю сприйняття твору в цілому, однак не дає можливості визначити ступінь їх власного оціночного відношення до того, що вивчається (спостерігається відсутність проблемно-пошукової ситуації), указується відсутність логічного зв’язку між пунктами аналізу, що врешті-решт проявлялося переказом прочитаного. Крім того, контрольні заходи в формі контрольних занять, заліків, іспитів показали зосередження уваги на якості технічних умінь з диригування, недостатніх для визначення виконавського плану твору, що часто виявляється як “акторське награвания”, як “емоційний перехрест”, тобто використовується ідентифікація перевтілення проекції того, що повинно бути як роздум над відомим, у результаті чого переосмислюється навчальний матеріал, з’являється власний погляд щодо його усвідомлення.

Для більш повного розуміння особливостей умінь творчого осмислення музичного матеріалу на цьому етапі нами було використано метод наукового дослідження. Сутність завдань, спрямованих на реалізацію даного методу полягала в тому, щоб при використанні можливостей глибокого проникнення до структурного аналізу та характерних властивостей твору студенти змогли самостійно виявити його прихований смисл від розуміння до відтворення, від “зовнішнього до внутрішнього” за відповідною ідеєю. Використання методу наукового дослідження допомогло студентам активізувати розумову діяльність; виявити оціннісні судження з позиції теоретико-аналітичного підходу.

Тому, здатність студентів до творчого осмислення навчального матеріалу, а саме формування вмінь відтворюючої та перетворюючої дії зорієнтувала нас на герменевтику (сфера філософії, що досліджує першоджерела). За основу нами було взято послідовність зазначених та використовуваних герменевтикою п’яти підходів-етапів до творчого осмислення знакової системи хорового тексту з метою утворення авторської та власної інтерпретації тексту (гносеологічний підхід) до яких відносяться:

1рівень. Розкриття та осягнення образно-смислового змісту тексту хорового твору.

I етап. Загальний огляд тексту (ознайомлення).

II етап. Вивчення знакової системи хорового твору як засобу вираження смислу (граматична інтерпретація).

III етап. Визначення та осягнення образно смислового змісту тексту (єдність граматичної та авторської інтерпретації).

II рівень. Історична інтерпретація.

IV етап. 1) Внутрішня історична інтерпретація: визначення жанру та змісту, стилю, ідеї композитора та ін

2) Зовнішня історична інтерпретація: визначення історичного стилю епохи композитора.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Вивчення умов плавання тіла за допомогою картезіанського водолаза
Обладнання: 1. Картезіанський водолаз. Досвід слугує для з’ясування умов спливання, занурення і плавання тіл. Прилад (рис. 2.18) складається зі скляного циліндра з водою, у якому плаває невеликий порожнистий поплавок. Циліндр зверху затягнутий гумовою перетинкою. Особливість поплавка полягає в тому ...

Економічне мислення як основний компонент економічного виховання
Зміни в життєдіяльності людини в умовах введення ринкових механізмів господарювання роблять актуальною проблему формування економічного мислення. Визначення шляхів та засобів здійснення цього процесу передусім вимагає ретельного дослідження сутності категорії "економічне мислення". Понятт ...

Робота вчителя початкових класів над усуненням вад вимови
У початковій школі формуванню дикції у молодших школярів приділяється значна увага. Вміло організована робота з текстом включає школяра в творчу працю, яка ґрунтується на прагненні вчителя розвивати емоційну сферу учня, поліпшувати її вдосконалювати культуру його почуття. Таку вимогу диктує сама сп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com