Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 11

– опанування засобами аналізу музичного твору на основі критеріїв відповідності;

– вироблення здатності студентів до умінь творчого опрацювання навчального матеріалу;

– розвиток у студентів умінь творчої самореалізації.

1. Опанування засобами аналізу музичного твору на основі критеріїв відповідності.

Відбір репертуару вимагає певного професійного та життєвого досвіду керівника хору, сформованості ціннісних критеріїв добору. Саме відношення до відбору творів за віковими особливостями учнів, тематикою концертної програми дає можливість визначити інтелектуальний, художній та технічний рівні музичного матеріалу за відповідними критеріями, що розкривають ціннісні особливості та основні характеристики музичного твору. Однак, не секрет, що серед великої кількості музичного матеріалу, написаного для дітей різного віку не всі твори доступні для виконання. Причина цього явища полягає у невідповідності вокальних можливостей голосу дітей до технічних складнощів твору, що часто приводить до: а) неможливості подолання вокально – хорових труднощів; б) невпевненості учнів у власних вокально-хорових можливостях; в) морального незадоволення.

З метою вирішення цієї проблеми ми звернулися до композиторського доробку творів викладачів-композиторів факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка. Ці твори являються найціннішим навчально-методичним матеріалом, який приваблює багатьох диригентів-хормейстерів вишуканою простотою, свіжістю гармонії та жанровою різноманітністю пісень, інструментальних опусів, дитячих опер, хорових обробок “Пісень Сумщини” (Е.Карпенка), щиросердним мелосом музичної мови, побудованої на різних елементах національного забарвлення (М.Назаренко, Г.Приходько, М.Черниш), пластичністю форми та свіжістю гармонії (С.Крамська-Берестовська), своєрідним імпровізаційним метороритмом (В.Прищенко). Використання цих творів у навчальному процесі ми вважаємо методично правильним підходом, оскільки їх дидактична спрямованість проглядається не тільки через засоби музичної виразності, але й у зацікавленості студентів до творчої діяльності викладачів, розвитку їх музичної ерудиції, загального рівня диригентської і вокальної підготовки, музикальності, спрямованості до творчих умінь, ерудиції, музичного смаку, музичного мислення, диригентсько-хорової майстерності. Крім того, ми вважаємо, що ці твори мають як навчальну так і методичну цінність. Навчальна цінність їх полягає у:

– забезпеченні технічного та художньо-виконавського зростання учнів;

– дидактичному зв’язку знань з уміннями звуковедення, передачі засобів художньої виразності.

Методична цінність цих творів полягає у:

– сформованості вмінь підібрати репертуар з урахуванням індивідуальних можливостей учнів;

– активному вияві спеціальних музичних здібностей керівника хору;

– спрямованості на культуру виконавської майстерності учнів, розвитку творчої ініціативи.

Тому, визначаючи критерії добору музичного матеріалу наша увага спрямовувалася на оцінювання: контрастності та жанрової різноманітності музичного матеріалу; відповідності художньому смаку та бажанням учнів; узгодженості технічної та художньої відповідності.

Розглянемо детальніше означені критерії.

Критерій контрастності та жанрової різноманітності музичного матеріалу.

При відбірі репертуару особливого значення набуває контрастне зіставлення, до якого належать: тематично-образні особливості твору, його складність, вікова відповідність, зіставлення музичного матеріалу. Крім того, відбір за жанровими особливостями допоможе керівнику хору виявити власний художній смак, музично – теоретичні знання та інтерпретаційні вміння.

Критерій відповідності художнього смаку та бажанням учнів

Відбираючи музичний матеріал за даним критерієм майбутній керівник хору повинен враховувати його художню цінність щодо бажань учнів вивчати цей твір. Художня цінність твору полягає у створенні музичного образу на основі музично-слухових уявлень, що народжуються через почуття, переживання та узагальнення. Такий підхід буде мати особливу цінність у з’єднанні інтересів та бажань учнів співати те, що їм подобається.

Означені критерії указують на необхідність удосконалення методики прочитання музичного твору, в основу якої було покладено метод особистісного смислу та метод наукового дослідження. Метод особистісного смислу (за Пілічаускас) виступає оригінальним методом цього етапу, головним резервом покращення індивідуальної та самостійної підготовки студентів, що здійснювалася на принципах художньої естетики та музичної педагогіки. Особливістю методу була спрямованість мислення студентів на істини художніх переконань через художні емоції. Тобто, увага студентів акцентувалася не на зорові, а на емоціогенні інтонації – образи, що підкреслюють унікальність творчої особистості студента. На етапі творчо-самостійного становлення студентів метод особистісного смислу допомагає розвинути емоціогенні інтонації студентів, стимулює їх художні переживання, резонуючись у психіці й одночасно виступаючи одиницею “художньої інформації”, вербалізуючись у мовну форму. В якості прикладу наведемо декілька варіантів вербалізації студентами пісні Е.Карпенка “Шарик”.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Психологічні умови розвитку дитячої уяви
Уява – один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входять в будь – який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь – яка дитяча продуктивна ...

Соціалізація особистосі і роль у цьому процесі соціального педагога
Для соціальної роботи як системи професійної діяльності соціалізація особистості виступає над завданням. Поняття "соціалізація" було вперше введено в наукову систему понять американським соціологом Ф. Гідінгсоном в кінці XIX століття, який тлумачив це поняття як "процес розвитку соці ...

Характеристика та умовами формування толерантності у педагогічному середовищі
Під толерантністю ми розуміємо професійно важливу якість педагога, що виявляє свою сутність як здатність сприймати без агресії відмінні від його власних судження, образ життя, характер поведінки, зовнішність і будь-які інші особливості людей, які його оточують у сфері освітнього простору і соціокул ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com