Методика підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 1

Запропонована нами практична модель підготовки базується на гіпотезі, що диригентсько-хорова підготовка студентів набуває ефективності, якщо її зміст ґрунтується на теоретичних та методичних засадах комплексної єдності складових компонентів, що відображають специфіку і провідні напрямки професійної діяльності керівника хору. Як елемент загальної системи вищої освіти з притаманими їй компонентами педагогічного процесу розроблена нами методика підготовки майбутнього керівника хору виступає як науково практична та комплексна організаційно-методична система як цілісний педагогічний процес з виокремленими цілями та завданнями, як навчальна організація, що забезпечує диригентсько-хорову підготовку студентів авдяки певної системі форм, методів та засобів навчання . Орієнтуючись на таке багатоаспектне спрямування до майбутньої діяльності методику підготовки керівника хору ми розглядаємо з таких позицій:

– відпрацювання шляхів досягнення мети диригентсько–хорової підготовки;

– визначення форм організації навчального процесу, впровадження нових методів, прийомів та способів навчальної діяльності;

– внесення відповідних коректив у теоретичну та практичну підготовку майбутнього керівника хору з метою оволодіння комплексною підготовкою до роботи з хором;

– створення психолого-педагогічних умов для розвитку професійних якостей керівника хору;

– моделювання процесу підготовки студентів у якості керівника хору.

Впровадження поданих методичних позицій спрямуване на до оволодіння компонентами цілісно-комплексної підготовки за спеціальною програмою навчання, яка складається з трьох етапів.

На першому етапі (фахово-орієнтаційному), що проводився в межах індивідуального заняття з хорового диригування, формувалися знання з техніки диригування, вокального інтонування, відбувалося вдосконалення спеціальних музичних здібностей керівника хору шляхом використання тренувальних методик в спеціальних умовах організації навчального процесу (“уявний хор”), застосовувалися спеціальні методи навчання.

На другому етапі (коррекційно-моделюючому) в різних формах організаціх навчального процесу (спецкурс, групові заняття) здійснювалося формування моделі професійної діяльності керівника хору.

На третьому етапі (творчо-самостійному) здійснювалася апробація набутих професійно-творчих умінь у реальних умовах самостійної диригентсько-хорової діяльності.

Реалізуючи методику поетапної підготовки керівника хору, в організації експериментального дослідження ми спиралися на дані психологічної науки про роль одиничних уявлень у свідомості індивіду. Розглядаючи одиничні уявлення як елементи сумарного образу, експериментальна робота на даному етапі була спрямована на активізацію процесу накопичення студентами різноманітних знань. Виходячи з того, що підготовка майбутнього керівника хору повязана, по-перше, зі становленням технічності студенті, в зміст першого етапу варіювався залежно від мети й теми вивченого матеріалу, студенти які швидко виконували завдання, переходили до наступного етапу навчання. Перший етап охоплював перші два семестри навчання студентів, другий етап здійснювався протягом третього та четвертого семестрів, третій етап відбувався в межах п’ятого та шостого семестрів.

Ґрунтуючись на результатах константувючого дослідження та даних обстеження студентів, роботу щодо експериментального формування підготовки майбутнього керівника хору ми вирішили за необхідне розпочати з фахово-орієнтаційного етапу.

Враховуючи важливість результатів констатуючого експерименту, що засвідчили незбалансованість у більшості студентів педагогічного та музичного училищ компонентів підготовки до роботи з хором у якості його керівника, основними характеристиками навчання на першому етапі було визначено:

– ознайомлення з передумовами початкової диригентської техніки;

– формування елементів початкової диригентської техніки;

– ознайомлення з провідними засадами вокального звукоутворення – основи усвідомлення “співацьких відчуттів”, пластичності диригентського жесту.

Відповідно до цього навчальний матеріал першого етапу нарівні із творами композиторів-класиків включає й різні твори шкільного репертуару, зокрема оригінальні твори викладачів-композиторів факультету, що відкриває можливість послідовного заглиблення в масштабність поставленого завдання.

Враховуючи те, що диригування не є механічним процесом, а являє собою сукупність складних взаємозумовлених психофізичних зв’язків, при яких м’язова діяльність пов’язана з психічним станом, а емоційне напруження супроводжується напруженням м’язів, нервовою блідністю, дрижанням колін, прискореним диханням, особливо під час іспитів, концертного виконання, і регулюється корою головного мозку, ми вважаємо за доцільне перш ніж працювати над диригентською технікою розглянути психолого-м’язову свободу як передумову становлення диригентської техніки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Естетичне виховання учнів
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, ...

Психологічна сутність уяви та основні аспекти її виявлення в психології
Фантазія, або уява, належить до найважливіших психологічних проявів людської особи. Творчий, дієвий характер фантазії, її сила і істотний для багатства показник розвитку особистості. А.М. Горький вказував, що саме вигадка і задум піднімають людину над твариною. Уява виконує важливу функцію в загаль ...

Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників
Підвищення кваліфікації, методичної майстерності педагогів відбуваються завдяки внутрішкільній системі методичної роботи та навчанню з відривом від основного місця роботи. Кожний педагог, незалежно від закладу, в якому працює, повинен один раз на 4—5 років проходити підвищення кваліфікації в заклад ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com