Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 9

Таблиця 2.3

Рівні диригентсько-хорової підготовки керівника хору

Рівні

Якісна характеристика рівнів диригентсько-хорової підготовки студентів

Бали

Низький

Мотиваційна спрямованість характеризується недостатнім вираженням оціночних суджень до професійної діяльності керівника хору. Несформованість уявлення щодо природи та сутності мистецтва диригування, відсутня зацікавленість до майбутньою професії.

Диригентсько-хорові здібності характеризуються нерозвинутістю, що зумовлено відсутністю навичок самостійного аналізу та контролю, спостерігається порушення зв’язку між диригентським жестом та голосом у процесі їх звукової реалізації. Визначається формальним та непереконливим проявленням диригентсько-хорових здібностей керівника хору під час диригування.

Теоретична обізнаність ґрунтується на елементарних знаннях роботи з хором без глибокого розуміння технічних, педагогічних та творчих принципів осягнення навчального матеріалу.

Творчі вміння характеризуються відсутністю арсеналу виражальних засобів, відсутністю фонду художньо-творчих асоціацій. Характерна нездатність до інтерпретації та творчого осмислення музичного матеріалу.

Педагогічне спілкування виявляється в нездатності до самостійного спілкування з хоровим колективом, відсутності педагогічних умінь. Байдуже ставлення до педагогічного спілкування посилює негативні результати педагогічної діяльності.

2 - 3

Середній

Мотиваційна спряиованість визначається достатньо правильною оцінкою діяльності керівника хору, спостерігається зорієнтованість до професійного самовдосконалення.

Диригентсько-хорові здібності характеризуються недостатньою розвинутістю, оціннісні судження щодо використання диригентсько-хорових здібностей часто неточні, спостерігається поверхова розвинутість.

Теоретична обізнаність характеризується обмеженістю навчальної інформації, рівень знань поверховий, неточний. Асоціативне мислення ґрунтується переважно на порівняльних аналогіях.

Творчі вміння виявляються слабо, мало розвинуті. Спостерігається помилкове ставлення до виражальних засобів творчого опрацювання твору, відсутній самостійний контроль. Характерним є формальне ставлення до оволодіння творчими вміннями.

Педагогічне спілкування носить фрагментарний характер. Обмежена зацікавленість до оволодіння вміннями педагогічного спілкування.

3 – 4

Високий

Мотиваційна спрямованість чітко виражена, характеризується спрямованістю до навчання, бажанням оволодіти професією керівника хору.

Диригентсько-хорові здібності характеризуються сформованістю, визначається усвідомлене оперування та яскраве виявлення спеціальних здібностей керівника хору, спроможність до вдосконалення. Аргументоване відстоювання власного погляду щодо використання диригентсько-хорових здібностей у процесі роботи над твором.

Теоретична обізнаність вирізняється глибиною та мобільністю знань, здатністю їх перевірки у практичній діяльності. Характерна широта, яскравість та динамічність асоціативно-образного мислення.

Творчі вміння значно розвинуті. Спостерігається висока творча активність, спроможність до власної інтерпретації, до нового прочитання музичного матеріалу, здатність до художнього відкриття.

Педагогічне спілкування характеризується впровадженням у навчальний процес комплексу вмінь педагогічного спілкування, цілеспрямованим та вмілим використанням у професійно-педагогічній діяльності керівника хору.

4 – 5

Погляди колишніх випускників виявили інше ставлення до змісту диригентсько-хорової підготовки вчителя музики. На відміну від студентів стаціонару, що не мають достатнього досвіду роботи з хором, досвід роботи колишніх випускників допоміг у повній мірі визначити всю складність професії керівника хору. У першу чергу керівники хорових колективів указали на багатогранність цієї професії. Стає зрозумілим їх потреба до оволодіння мистецтвом співу взагалі (1), бажання оволодіти культурою хорового співу зокрема (8), бажання вдосконалити диригентську та вокальну техніку (5), розвинути диригентсько-хорові здібності керівника хору (3), вдосконалити професійні знання (2), бажання оволодіти творчими вміннями опрацювання музичного матеріалу (6). Необхідним компонентом диригентсько-хорової діяльності студенти визначають педагогічне спілкування (7). На їх думку педагогічне спілкування виступає запорукою успіху в роботі з хором, допомагає краще налагодити взаємостосунки з виконавцями.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Теоретико-методологічні основи проблеми вільного часу. Історико-педагогічний аспект проблеми
Час людини, сім’ї, суспільства є нематеріальною формою багатства, значною соціальною цінністю. Його головні складові – робочий час, який людина присвячує праці, та час, який людина використовує на власний розсуд. Кожна складова часу має своє призначення, соціально-економічний зміст, функції. Суспіл ...

Особливості соціального середовища школи
Школа є середньою ланкою в системі освіти України. Закон України «Про освіту» визначає сутність загальної середньої освіти та специфіку різноманітних закладів. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професій ...

Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків
Естетична культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com