Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 8

Метод емоційної драматургії сприяє створенню атмосфери зацікавленості та емоційного ставлення до дійсності.

Метод художнього читання музичного і літературного тексту складається із вмінь вести музичну бесіду (техніка мови, невербальні та вербальні засоби спілкування. Усі методи узагальнені в таблиці 2.2.

Запропоновані чотири групи методів у нашому дослідженні набувають особливого значення, оскільки здатні забезпечити результативність навчального процесу в системі музично-педагогічного навчання на основі науково-логічних положень та провідних напрямів диригентсько-хорової підготовки студентів.

Таблиця 2.2.

Методи навчальної діяльностіЇ (репродуктивні, продуктивні, специфічні, додаткові)

Репродуктивні

методи

Продуктивні

методи

Специфічні

методи

Додаткові

методи

- пояснювально-ілюстративний;

метод вправ та завдань;

- метод практичного показу;

- метод зорово-слухових впливів;

- експериментально-генетичний метод;

- проблемний метод;

- загальний метод;

- експериментально-генетичний метод;

- метод аналізу творчих дій;

- метод вільної обробки;

- нтонаційно-руховий метод ;

- внутрішньо-руховий метод;

- інтонаційно-пластичний метод;

- метод усвідомленого осмисленого смислу;

- експериментально-генетичний метод;

- метод ескізного співставлення

- метод пластичних дзеркал;

- метод психологічної та м’язової свободи;

- метод емоційних наказів;

- метод художнього читання;

- метод активізації творчих умінь

На основі обґрунтованих критеріїв та методів навчання нами було проведено константувальний експеримент, головним завданням якого було визначення рівнів сформованості, конкретизація та зіставлення якісних характеристик структурних компонентів диригентсько-хорової підготовки.

В основу діагностичного завдання було покладено встановлення реального стану диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики в якості керівника хору за означеними критеріями та показниками, використано ряд методів для об’єктивності та різнобічності результатів дослідження. Методика дослідження охоплювала анкетування, опитування, спостереження, теоретичний аналіз, опрацювання фактичних результатів.

Констатувальне дослідження проводилося на старших курсах у класі хорового диригування, студентському курсовому та шкільному хорі в ході педагогічної практики. В експериментальній роботі взяли участь студенти Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Ніжинського державного педагогічного університету імені М.В. Гоголя та Глухівського державного педагогічного університету імені С.М. Сергєєва-Ценського.

Оцінка критеріїв відбувалася за 5-ти бальною системою, що дало змогу встановити рівень диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором та виразити у балах:

Високий рівень – 4-5 балів;

Середній рівень – 3-4 бали;

Низький рівень – 2-3 бали.

На основі визначення змістовного аспекту рівнів сформованості підготовки студентів у якості керівника хору було здійснено їх характеристику, що висвітлювала якісні відмінності кожного з рівнів за обраними критеріями та показниками (табл. 2.2).

Виявлення рівня сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів за критерієм ступінь мотиваційної спрямованості визначалося відповідно до анкети, що складається з 8 позицій. Аналіз відповідей студентів показав, що більшість з них вважають керівника хору творчою особистістю (6) з розвинутими спеціальними диригентсько-хоровими здібностями (3). Удосконалення диригентсько-хорової підготовки студенти бачать у сполученні різних граней діяльності керівника хору – технічної, педагогічної та творчої. Але оволодіти такими вміннями студенти вважають можливим завдяки розвитку технічності, тобто, на третє місце вони ставлять диригентську (4) та вокальну (5) техніку. Поєднання хормейстерської, педагогічної та творчої функцій у диригентсько-хоровій діяльності розглядається студентами як суттєвий фактор підвищення професійного рівня керівника хору, бажання оволодіти мистецтвом хорового співу (8).

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Теоретичні основи логопедичної роботи з усунення вад писемного мовлення у дітей
При усуненні дизграфії слід враховувати, що це порушення не є ізольованим. Логопеди (Л.С.Волкова, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, Р.Є.Левіна, Л.Ф.Спірова та ін.) в процесі дослідження дизграфії зазначають, що механізми, які викликають її, обумовлюють порушення як усного, так і писемного мовлення. Тому при ус ...

Формування в молоді мотивації до здобуття робітничих професій, здатності до професійного вдосконалення
Ринок праці все більше виступає в ролі регулятора відтворення робочої сили, визначає обсяги, потреби в кваліфікованих робітниках. Ні загальна освіта без професійної, ні професійна без загальної не може сформувати повноцінної людини, компетентного фахівця. Знання, уміння і навички учнів ПТНЗ формуют ...

Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Аудіювання − це процес сприйняття мовлення на слух. Воно є перцептивною, мисленнєвою, мнемічною діяльністю. Перцептивною − тому що здійснюється сприймання, рецепція, перцепція; мисленнєвою − тому що її виконання пов'язане з основними мисленнєвими операціями: аналізом, синтезом, ін ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com