Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 6

Узагальнюючи сказане, зазначимо, що визначення даних критеріїв та показників зумовлює можливість об’єктивної оцінки рівня сформованості диригентсько-хорової підготовки на основі репродуктивних, продуктивних, специфічних та додаткових методів навчання, поданих у наступному матеріалу.

З метою вирішення поставлених завдань, покращеня якості знань, умінь та навичок, що виступають сукупністю компонентів навчання від змісту навчальної інформації до способів навчальної діяльності означені методи навчання виступають як засіб організації та управління педагогом пізнавальною діяльністю тих, хто навчається, як ідеальний образ узагальнення проекту діяльності, проекту належного, що виникає у свідомості вчителя під час його підготовки до уроку. як система послідовних дій учителя, який організовує та зумовлює пізнавальну і практичну діяльність учнів щодо засвоєння всіх елементів змісту освіти для досягнення мети навчання.

У зв’язку з зумовленістю закономірностей професійної діяльності, цілями та змістом навчального процесу, створена нами система методів мала місце на всіх етапах навчання: індивідуальному занятті з хорового диригування, студентському курсовому хорі, педагогічній практиці студентів зі шкільним хоровим колективом, під час позааудиторного самостійного навчання, творчої самореалізації, що допомагає студентам вийти за межі того, що вивчається у ВНЗ, актуалізації їх саморозвитку і самовдосконалення.

Для активізації навчальної діяльності в системі підготовки студентів до роботи з хором, сприйняття тієї інформації, що доповідає викладач або інше джерело навчальної інформації нами було використано ряд репродуктивних та продуктивних методів навчання. Репродуктивні методи спрямовувалися на активізацію сприйняття студентами тієї інформації, що доповідає викладач або інше джерело навчальної інформації, і складалися з мовних, наочних та практичних методів, до яких відносяться:

– пояснювально-ілюстративний метод;

– метод вправ, завдань;

– метод практичного показу;

– метод зорово-слухових впливів;

– експериментально-генетичний метод;

– метод ескізного співставлення.

Пояснювально-ілюстративний метод складається з аналізу, показу та пояснень з боку викладача і допомагає студентам опановувати знання, які повідомляються в готовому вигляді, розкрити зміст завдання, засоби і послідовність їх виконання, поєднати мовне пояснення з практичним показом. Подібна навчальна діяльність допомагає у стислі терміни концентровано озброїти студента професійними знаннями, оволодіти зразками способів діяльності, як треба виконувати.

Метод вправ, завдань спирається на основний смисл початкових вправ „повторене повинно бути покрашеним, ефективно сприятиме обробці практичних умінь та навичок у процесі багаторазових повторень і дій за зразком. Хоча цей метод не утворює самостійного приросту знань, вважаємо його постійним і найбільш використовуваним методом навчання.

Метод практичного показу використовувався нами протягом навчання як найсильніший засіб впливу на уяву студента, як основний методичний прийом концентрації уваги на точне повторення того чи іншого диригентського жесту або звука, поки „знімок” не стане ідентичним оригіналу. Впровадження цього методу розвиває наслідуванні здібності студентів, сприяє навичкам натаскувань, повторень, тренажу, приводить до автоматичного заучування і конгруентності (співпадання жесту зі зразком). Такий метод особливо ефективний на початковому етапі навчання.

Метод зорово-слухових впливів ґрунтується на комплексі зворотних зв’язків слухо-зорового механізму та рефлекторної системи “зір – слух – центральна-нервова система – диригентський апарат – голос” і реалізується за допомогою зорово-слухових стимулів студентів під час диригування (прикладів викладача, відомих музикантів, студентів). Метод розкриває взаємозв’язок та якісну залежність диригентського жесту від вокального інтонування.

Оскільки дійсні знання є не тільки механічне заучування і повторення, взяте в готовому вигляді шляхом копіювання викладача або підручника, а й те, яке складене активною творчою діяльністю того, хто навчається, пошуком власного бачення, гармонійного співвідношення обох сторін диригентського мистецтва – технічної і художньої виразності, тому в нашому дослідженні набувають значення продуктивні методи, спрямовані на розвиток продуктивної творчої діяльності студентів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак. її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями ім ...

Констатуючий експеримент діагностування дітей різних вікових груп. Виявлення рівня математичного розвитку
Я проходила переддипломну практику в різновіковій групі (соціального патронату) Дошкільного навчального закладу №40 «Сонечко». У практиці роботи різновікових груп варіювалися різнотемні заняття ( комбіновані , спільні, окремі, індивідуальні). Однак якими різними вони не були, поза увагою завжди зна ...

Естетичне виховання учнів
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com