Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 5

Враховуючи специфіку майбутньої діяльності випускників музично-педагогічних факультетів постійно мінливим калейдоскопом протиріч, де заплановане часто потребує активного та координаційного розв’язання задач навчального процесу через творче самовираження в роботі з хором, нам уявляється перспективним в основу концепції організації підготовки майбутнього керівника хору покласти ідею її творчо-діяльнісного спрямування. Не секрет, що складність у діяльності керівника хору полягає у біфункціональній єдності хормейстерських, педагогічних, організаційних та творчих функцій, умінь по-новому осмислити та створити інтерпретацію твору. Пріоритетні напрями покращення навчального процесу, серед яких виділяється розробка теоретико-методичних засад оновлення вищої освіти, зокрема проблема вдосконалення особистості майбутнього вчителя, дали можливість виокремити творчість як здатність по-новому сміливо, незвичайно, з фантазією й уявою застосувати баланс знань, вмінь та пізнавальну допитливість з метою їх реалізації у професійну майстерність. Тому, характеристикою творчості виступає здатність до пошуку оригінальних творчих підходів, застосування різних засобів опрацювання навчально-методичного матеріалу. Це стало підставою для визначення такого критерію підготовки майбутнього керівника хору, як ступінь оволодіння творчими вміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу.

Стрижневою проблемою даного критерію є вміння по-новому розкрити художній образ твору, що залежить від індивідуальних особливостей та естетичних принципів виконавця. Спираючись на виражальні засоби тексту твору, педагоги-музиканти наголошують на значущості вміння цілеспрямованого конструювання виконавського образу шляхом інтерпретації та творчого переосмислення музичного матеріалу. Тому термін “інтерпретація” (з лат. роз'яснення, тлумачення) для нашої роботи набуває певного значення як: а) аналіз структури та змісту твору; б) актуалізація раніше виконуваного твору у виконавському мистецтві.

Аналітична робота збагачує знання студентів, створює оптимальні умови для розкриття художнього образу твору засобами музичної виразності, надає можливість по новому переосмислити навчальний матеріал. Такий підхід дозволяє оцінити: а) інтелектуальний рівень студентів; б) музично-слухові уявлення студентів. Зазначене дозволило сформулювати вибір наступних показників: повнота усвідомлення нотного тексту; сформованість навичок інтерпретації твору; різноманітність та оригінальність творчих умінь.

Необхідність визначення вмінь педагогічного спілкування в диригентсько-хоровій діяльності керівника хору за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування поставила за мету дослідити інтенсивність виявлення вмінь комунікативного спілкування в активній самостійній взаємодії студентів з учнівською аудиторією. Це вимагає від студентів опанування елементами педагогічного спілкування з учнями, до яких відноситься психологічна адаптація, тобто наявність таких умінь, як саморегуляція, техніка мови, артистизм “зараження” в системі “керівник -хор”. Ініціативність педагогічної позиції студентів в умовах заняття з “уявним хором” та шкільній педагогічній практиці дозволило перевірити ефективність означених умінь в умовних та реальних взаємовідносинах з виконавським колективом. Необхідність оперування такими елементами педагогічного спілкування як саморегуляція, техніка мови, сприяє гармонізації системи знань та вмінь у діяльності керівника хору. Виходячи з цього, нами були визначені наступні показники: активність виявлення вмінь педагогічного спілкування; продуктивність оперування уміннями саморегуляції, техніки мови, артистизму; конструктивність використання вмінь педагогічного спілкування.

Вищесказане надало можливість виділити критерії та показники диригентсько-хорової підготовки студентів (див. табл. 2. 1.).

Таблиця 2.1.

Критерії та показники сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Критерії

П о к а з н и к и

Ступінь мотиваційної спрямованості

- бажання оволодіти професією керівника хору;

- спрямованість на реалізацію навчальних цілей;

- потреба до фахового самовдосконалення;

Розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору

- пластичність диригентського жесту;

- виразність вокального інтонування;

- повнота виявлення взаємозв’язку диригентсько-хорових здібностей;

Ступінь теоретичної обізнаності

- об’єм та системність знань;

- інтенсивність інтеріоризації знань;

- інтенсивність екстеріоризації знань;

Ступінь оволодіння творчими вміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу

- повнота усвідомлення нотного тексту;

-сформованість навичок інтерпретації твору;

-різноманітність та оригінальність творчих умінь;

Ступінь підготовки до педагогічного спілкування

- активність виявлення умінь педагогічного спілкування;

- продуктивність оперування вміннями саморегуляції, техніки мови, артистизму;

- конструктивність використання вмінь педагогічного спілкування

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом братів. Друга: єдиній дитині приходиться переборювати більше труднощів, чим звичайно, щоб придбати психічну рівн ...

Органи управління освітою, їх повноваження
До державних органів управління освітою в Україні належать: Міністерство освіти України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцев ...

Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти вивчають будову, робочий процес та проведення регулювань таких машин і обладнання: Обладнання для напування тварин і птиці – 1 година; Машини для обробки коренебульбоплодів – 3 години; Машини для подрібнення стеблових кормів – ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com