Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 5

Враховуючи специфіку майбутньої діяльності випускників музично-педагогічних факультетів постійно мінливим калейдоскопом протиріч, де заплановане часто потребує активного та координаційного розв’язання задач навчального процесу через творче самовираження в роботі з хором, нам уявляється перспективним в основу концепції організації підготовки майбутнього керівника хору покласти ідею її творчо-діяльнісного спрямування. Не секрет, що складність у діяльності керівника хору полягає у біфункціональній єдності хормейстерських, педагогічних, організаційних та творчих функцій, умінь по-новому осмислити та створити інтерпретацію твору. Пріоритетні напрями покращення навчального процесу, серед яких виділяється розробка теоретико-методичних засад оновлення вищої освіти, зокрема проблема вдосконалення особистості майбутнього вчителя, дали можливість виокремити творчість як здатність по-новому сміливо, незвичайно, з фантазією й уявою застосувати баланс знань, вмінь та пізнавальну допитливість з метою їх реалізації у професійну майстерність. Тому, характеристикою творчості виступає здатність до пошуку оригінальних творчих підходів, застосування різних засобів опрацювання навчально-методичного матеріалу. Це стало підставою для визначення такого критерію підготовки майбутнього керівника хору, як ступінь оволодіння творчими вміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу.

Стрижневою проблемою даного критерію є вміння по-новому розкрити художній образ твору, що залежить від індивідуальних особливостей та естетичних принципів виконавця. Спираючись на виражальні засоби тексту твору, педагоги-музиканти наголошують на значущості вміння цілеспрямованого конструювання виконавського образу шляхом інтерпретації та творчого переосмислення музичного матеріалу. Тому термін “інтерпретація” (з лат. роз'яснення, тлумачення) для нашої роботи набуває певного значення як: а) аналіз структури та змісту твору; б) актуалізація раніше виконуваного твору у виконавському мистецтві.

Аналітична робота збагачує знання студентів, створює оптимальні умови для розкриття художнього образу твору засобами музичної виразності, надає можливість по новому переосмислити навчальний матеріал. Такий підхід дозволяє оцінити: а) інтелектуальний рівень студентів; б) музично-слухові уявлення студентів. Зазначене дозволило сформулювати вибір наступних показників: повнота усвідомлення нотного тексту; сформованість навичок інтерпретації твору; різноманітність та оригінальність творчих умінь.

Необхідність визначення вмінь педагогічного спілкування в диригентсько-хоровій діяльності керівника хору за критерієм ступінь підготовки до педагогічного спілкування поставила за мету дослідити інтенсивність виявлення вмінь комунікативного спілкування в активній самостійній взаємодії студентів з учнівською аудиторією. Це вимагає від студентів опанування елементами педагогічного спілкування з учнями, до яких відноситься психологічна адаптація, тобто наявність таких умінь, як саморегуляція, техніка мови, артистизм “зараження” в системі “керівник -хор”. Ініціативність педагогічної позиції студентів в умовах заняття з “уявним хором” та шкільній педагогічній практиці дозволило перевірити ефективність означених умінь в умовних та реальних взаємовідносинах з виконавським колективом. Необхідність оперування такими елементами педагогічного спілкування як саморегуляція, техніка мови, сприяє гармонізації системи знань та вмінь у діяльності керівника хору. Виходячи з цього, нами були визначені наступні показники: активність виявлення вмінь педагогічного спілкування; продуктивність оперування уміннями саморегуляції, техніки мови, артистизму; конструктивність використання вмінь педагогічного спілкування.

Вищесказане надало можливість виділити критерії та показники диригентсько-хорової підготовки студентів (див. табл. 2. 1.).

Таблиця 2.1.

Критерії та показники сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Критерії

П о к а з н и к и

Ступінь мотиваційної спрямованості

- бажання оволодіти професією керівника хору;

- спрямованість на реалізацію навчальних цілей;

- потреба до фахового самовдосконалення;

Розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору

- пластичність диригентського жесту;

- виразність вокального інтонування;

- повнота виявлення взаємозв’язку диригентсько-хорових здібностей;

Ступінь теоретичної обізнаності

- об’єм та системність знань;

- інтенсивність інтеріоризації знань;

- інтенсивність екстеріоризації знань;

Ступінь оволодіння творчими вміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу

- повнота усвідомлення нотного тексту;

-сформованість навичок інтерпретації твору;

-різноманітність та оригінальність творчих умінь;

Ступінь підготовки до педагогічного спілкування

- активність виявлення умінь педагогічного спілкування;

- продуктивність оперування вміннями саморегуляції, техніки мови, артистизму;

- конструктивність використання вмінь педагогічного спілкування

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Загальна характеристика досвіду патріотичного виховання молодших школярів у сучасних умовах
Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. До вікових особливостей дітей 1 - 4 класів можна віднести: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і одноча ...

Морально-правова соціалізація особистості в молодшому шкільному віці
Мислителі різних часів трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Аристотель про моральну людину писав: “Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, ...

Завдання і методичні особливості гімнастики
Варіативний модуль «Гімнастика» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання. До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесено теоретичні відомості, спеціальну фізичну під ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com