Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 4

З метою з’ясування міри впливу музичності та спеціальних музичних здібностей на процес підготовки студентів у якості керівника хору було визначено критерій розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору. Означений критерій виступає орієнтиром провідних сфер діяльності керівника хору (технічної, педагогічної,творчої). Виходячи з розуміння, що диригентсько-хорова підготовка є складним процесом розвитку спеціальних музичних здібностей, основним завданням класу хорового диригування вважає оволодіння диригентськими засобами передачі музичного звучання: метром, характером звуковедення, темпом, ритмом та динамікою для втілення художнього образу твору. Засвоєння техніки диригування, починаючи з постановки диригентського апарату, його свободи, графічної чіткості ліній та пластичності рухів, диференціації функцій правої та лівої рук. Зовнішнє проявлення принципів свободи, графічності, упередження та художньої доцільності вимагає знаходження додаткових умінь майстерного оволодіння технічним напрямком – умінь вокального інтонування. Означені вміння подані нами як спеціальні диригентсько-хорові здібності керівника хору в таких показниках: пластичність диригентського жесту; виразність вокального інтонування; повнота виявлення взаємозв’язку диригентсько-хорових здібностей.

Успішність диригентсько-хорової підготовки вчителя музики в якості керівника хору визначається не лише наявністю спеціальних умінь, але й наявністю бази теоретичних знань, зведених до структури єдиних логічних основ. Сучасний студент, потрапляючи у вищий навчальний заклад, опиняється в ретельно вивіреному, дбайливо відбудованому ціннісно-інформативному коридорі знаннєвих цінностей та ідеалів. У такому ракурсі розгляд проблеми вивіреності знань стає актуальним і розглядається нами за критерієм ступінь теоретичної обізнаності. У межах цього критерію оцінювання теоретичних знань майбутнього керівника хору надає можливість об’єктивно оцінити рівень його інтеріоризації та екстеріоризації в якісних та кількісних показниках їх сформованості.

До вузлових питань диригентсько-хорової діяльності керівника хору в умовах музично-педагогічного навчання особливий інтерес належить технічному та педагогічно-творчому напрямкам. У ряді сучасних досліджень отримало своє обґрунтування положення про те, що характер соціальної поведінки суб’єкта тісно пов'язаний з діяльністю та відмінностями стилю мислення суб’єкта. Щодо практичної діяльності керівника хору, то її ефективність здатна забезпечуваться створенням глибоких професійних знань у галузі дисциплін диригентського циклу – диригування, вокального інтонування, методики роботи з хором; широкої сфери психолого-педагогічних знань необхідних для якості хормейстерської діяльності.

Науковий пошук вимагає такого ставлення до навчальної діяльності, коли проблему вдосконалення підготовки потрібно вирішувати на якісно новому рівні. Визначальним у цьому напрямку стає сформованість рівня теоретичної обізнаності за наступними показниками: об’єм та системність знань; інтенсивність інтеріоризації знань; інтенсивність екстеріоризації знань.

Залучення студентів музично-педагогічних факультетів до диригентсько-хорової діяльності в якості керівника хору повною мірою зумовлюється програмовими освітянськими положеннями про актуальність формування творчої особистості майбутнього вчителя. Сьогодні особливих цінностей набувають такі якості педагогічної діяльності як прагнення до самовдосконалення та творчого пошуку, вміння інтенсифікувати навчально-виховний процес для посилення його привабливості та результативності в досягненні нового. Показником переорієнтації на новий погляд щодо розуміння місця творчості в майбутній професійній діяльності виступає унікальність та творча неповторність кожного зі студентів. Проте відсутність єдиного підходу щодо організації педагогічно-творчих умінь студентів призводить до того, що їх успішність у навчальному процесі часто визначається суб’єктивною оцінкою інших осіб, а не власною. Часткове вирішення проблеми творчого розвитку особистості студентів указує на наявність усталених стереотипів музично-педагогічного навчання, яке не завжди здатне забезпечити паритетність навчальних, виховних і розвивальних функцій сучасної диригентсько-хорової підготовки, сприятиме реалізації творчого потенціалу студента. Недооцінка існуючих технологій виховання творчої особистості, вузьке трактування цього поняття, на наш погляд, стало причиною низького рівня сформованості творчих умінь студентів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Космічна подорож по планетам Сонячної системи
Розширити уявлення дітей про планети, які обертаються навколо Сонця та вчити розрізняти їх за розміром, кольором природними особливостями. Визначити від чого залежить життя живих організмів та чи є життя на планетах Сонячної системи. Закріпити знання дітей про Сонце, супутник Землі – Місяць та їх в ...

Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів
У діяльності майстра виробничого навчання профтехучилища істотну роль відіграють засоби наочності — посібники, демонстраційні матеріали, технічні пристрої тощо. У недалекому майбутньому поряд з сучасними засобами інтенсифікації навчання сприятиме також компютерна і мікропроцесорна техніка як доміну ...

Використання елементів психогімнастики на заняттях з малювання
На заняттях з образотворчої діяльності намагаюся створювати умови і допомогти дітям увійти в той чи інший художній образ. З цією метою використовую елементи психогімнастики, які вчать передавати ознаки, особливості образу діями, рухами, емоціями, мімікою. Граючись, діти перетворюються у будь-який п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com