Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 4

З метою з’ясування міри впливу музичності та спеціальних музичних здібностей на процес підготовки студентів у якості керівника хору було визначено критерій розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору. Означений критерій виступає орієнтиром провідних сфер діяльності керівника хору (технічної, педагогічної,творчої). Виходячи з розуміння, що диригентсько-хорова підготовка є складним процесом розвитку спеціальних музичних здібностей, основним завданням класу хорового диригування вважає оволодіння диригентськими засобами передачі музичного звучання: метром, характером звуковедення, темпом, ритмом та динамікою для втілення художнього образу твору. Засвоєння техніки диригування, починаючи з постановки диригентського апарату, його свободи, графічної чіткості ліній та пластичності рухів, диференціації функцій правої та лівої рук. Зовнішнє проявлення принципів свободи, графічності, упередження та художньої доцільності вимагає знаходження додаткових умінь майстерного оволодіння технічним напрямком – умінь вокального інтонування. Означені вміння подані нами як спеціальні диригентсько-хорові здібності керівника хору в таких показниках: пластичність диригентського жесту; виразність вокального інтонування; повнота виявлення взаємозв’язку диригентсько-хорових здібностей.

Успішність диригентсько-хорової підготовки вчителя музики в якості керівника хору визначається не лише наявністю спеціальних умінь, але й наявністю бази теоретичних знань, зведених до структури єдиних логічних основ. Сучасний студент, потрапляючи у вищий навчальний заклад, опиняється в ретельно вивіреному, дбайливо відбудованому ціннісно-інформативному коридорі знаннєвих цінностей та ідеалів. У такому ракурсі розгляд проблеми вивіреності знань стає актуальним і розглядається нами за критерієм ступінь теоретичної обізнаності. У межах цього критерію оцінювання теоретичних знань майбутнього керівника хору надає можливість об’єктивно оцінити рівень його інтеріоризації та екстеріоризації в якісних та кількісних показниках їх сформованості.

До вузлових питань диригентсько-хорової діяльності керівника хору в умовах музично-педагогічного навчання особливий інтерес належить технічному та педагогічно-творчому напрямкам. У ряді сучасних досліджень отримало своє обґрунтування положення про те, що характер соціальної поведінки суб’єкта тісно пов'язаний з діяльністю та відмінностями стилю мислення суб’єкта. Щодо практичної діяльності керівника хору, то її ефективність здатна забезпечуваться створенням глибоких професійних знань у галузі дисциплін диригентського циклу – диригування, вокального інтонування, методики роботи з хором; широкої сфери психолого-педагогічних знань необхідних для якості хормейстерської діяльності.

Науковий пошук вимагає такого ставлення до навчальної діяльності, коли проблему вдосконалення підготовки потрібно вирішувати на якісно новому рівні. Визначальним у цьому напрямку стає сформованість рівня теоретичної обізнаності за наступними показниками: об’єм та системність знань; інтенсивність інтеріоризації знань; інтенсивність екстеріоризації знань.

Залучення студентів музично-педагогічних факультетів до диригентсько-хорової діяльності в якості керівника хору повною мірою зумовлюється програмовими освітянськими положеннями про актуальність формування творчої особистості майбутнього вчителя. Сьогодні особливих цінностей набувають такі якості педагогічної діяльності як прагнення до самовдосконалення та творчого пошуку, вміння інтенсифікувати навчально-виховний процес для посилення його привабливості та результативності в досягненні нового. Показником переорієнтації на новий погляд щодо розуміння місця творчості в майбутній професійній діяльності виступає унікальність та творча неповторність кожного зі студентів. Проте відсутність єдиного підходу щодо організації педагогічно-творчих умінь студентів призводить до того, що їх успішність у навчальному процесі часто визначається суб’єктивною оцінкою інших осіб, а не власною. Часткове вирішення проблеми творчого розвитку особистості студентів указує на наявність усталених стереотипів музично-педагогічного навчання, яке не завжди здатне забезпечити паритетність навчальних, виховних і розвивальних функцій сучасної диригентсько-хорової підготовки, сприятиме реалізації творчого потенціалу студента. Недооцінка існуючих технологій виховання творчої особистості, вузьке трактування цього поняття, на наш погляд, стало причиною низького рівня сформованості творчих умінь студентів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Методика вивчення особливостей розумового розвитку дітей із дизграфією
Дискусійним є включення в зміст поняття “розумовий розвиток” знань і відповідних їм операцій, прийомів, методів пізнання. Ряд авторів (В.А.Крутецький, Є.Н.Кабанов-Мелер) відносять їх лише до умов розвитку. Звичайно без оволодіння знаннями і методами пізнання немає розвитку, тому вони дійсно є умова ...

Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення пейзажного жанру
Предмет "образотворче мистецтво" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "образотворче мистецтво" вз ...

Граматика та семантика українського орнаменту
Граматика українського декоративно-прикладного мистецтва ґрунтується на прийомах композиції і засобах виразності мистецького твору. Прийоми композиції розвивались і збагачувались у практичній діяльності багатьох поколінь народних майстрів, цехових ремісників та професійних митців. У різних народів ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com