Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 3

Обираючи перший критерій – ступінь мотиваційної спрямованості – ми виходили з розуміння мети, завдань, ступеня готовності до роботи з хором, глибини професійної зацікавленості та інтересу до занять, що зробило можливим діагностувати цей компонент за означеним критерієм. Визначення поняття “мотивація” як мотив, ціль, що спрямовує особистість на оволодіння засобами та прийомами оптимізації особистісних та професійних якостей особистості, як ціннісно-смислову систему, в структурі якої виділяється пізнавальна активність, творче самовираження та самовдосконалення, як взаємозв’язок людини з біологічною та суспільною системами навколишнього середовища, як професійний ідеал позначення активних якостей зробило можливим з’ясувати показники критерію ступінь мотиваційної спрямованості, якими виступають: бажання оволодіти професією керівника хору; спрямованість на реалізацію навчальних цілей; потреба до фахового самоудосконалення.

Як визначальний фактор мотивація характеризується інтересом і спонуканням до навчальних дій, бажанням оволодіти професійною майстерністю, виступає дійовим засобом впливу на майбутню професійну установку, розглядається як постійно змінна динамічна система, що вказує на спрямованість особистості до майбутньої діяльності.

Аналіз наукової літератури дає уявлення про мотиваційні відносини в сучасній підготовці студентів як у цілому, так і окремих її аспектах. Водночас формування ціннісних мотиваційних орієнтацій студентів вимагає поповнення певними дослідженнями в галузі диригентсько-хорової підготовки. Знання студентом інтересів учнів, їх мотиваційної спрямованості до оволодіння мистецтвом хорового співу надає можливість встановити ефективні засоби координації й управління навчальним процесом, узгодити їх для розв’язання відповідних завдань. Методом співбесіди було виявлено власне ставлення студентів до діяльності керівника. На питання: „Яким Ви уявляєте керівника шкільного хору?" частина студентів висловила думку, що керівник хору повинен бути досвідченим методистом, хормейстером, який на основі музичних здібностей володіє глибокими знаннями хорового мистецтва, виконує чорнову роботу в хорі, долає певні труднощі хорової роботи. Студенти, що мали досвід роботи з хором у якості керівника хору, пов’язували цю діяльність з діяльністю музиканта інтерпретатора, від умінь якого залежить трактування художнього образу твору. Розводячи поняття "керівник хору" та "диригент хору", студенти порівнювали педагогічну та концертну діяльність учителя музики з діяльністю піаніста-віртуоза, знаходили між ними різницю та спільне – потребу фахового удосконалення.

Отже, відповіді студентів допомогли нам виявити не тільки власну оцінку щодо діяльності керівника хору, а й визначити їх внутрішнє ставлення, мотив до майбутньої професії. Такими мотивами студенти називають бажання оволодіти новою спеціальністю, реалізувати свої навчальні цілі в професійній діяльності.

Сучасний стан підготовки майбутнього керівника хору, прагнення до його професійної усвідомленості, до аналізу діяльності та вивчення специфіки роботи з хоровим колективом вимагає постійного узгодження мети й кінцевого результату освіти. Відповідно до музичної освіти це означає орієнтацію на підготовку такого рівня особистості, якій притаманний комплекс професійно важливих і особистісних властивостей, що в повному об’ємі виявляє його спеціальні професійні здібності. У процесі вивчення твору з хором чільне місце займають такі базові категорії й поняття, як “музичність”, “ диригентсько-хорові здібності”. Загальновизнаним є положення про те, що музичність як явище може інтегруватися в іншу художню цінність – розкривати зміст художнього образу твору. “Універсальність” визначення музичності як категорії зумовлює необхідність пізнання сформованості спеціальних музичних здібностей керівника хору в опорі на специфічність диригентсько-хорової діяльності, дозволяє в опорі на професійні дії та кваліфіковано оцінити характер, ідею, авторський задум, художній образ твору, створити підстави для побудови власної виконавської інтерпретації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Методика розвитку мислення учнів на уроках курсу «Я і Україна« у другому класі
У розвитку мислення учнів початкових класів велику роль відіграє правильна організація навчання і вміле керування розумовою діяльністю школярів з боку вчителя. Враховуючи думку В. Сухомлинського, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якб ...

Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст
На II Всеросійському з'їзді Рад у жовтні 1917 р. За пропозицією товариша В.І. Леніна було прийнято постанову про утворення Народного комісаріату з питань освіти на чолі з А.В. Луначарським. Декретом від 9 листопада 1917 р. була організована державна комісія. Побоюючись, що учительство буде використ ...

Методологія експертного опитування
Експертне опитування — різновид соціологічного опитування, у ході якого респондентами виступає особливий тип людей — експерти. Це компетентні особи, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження. Експерт (лат. ехрег1ю — досвідчений) — фахівець, що робить висновок при розгляді якого-неб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com