Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 3

Обираючи перший критерій – ступінь мотиваційної спрямованості – ми виходили з розуміння мети, завдань, ступеня готовності до роботи з хором, глибини професійної зацікавленості та інтересу до занять, що зробило можливим діагностувати цей компонент за означеним критерієм. Визначення поняття “мотивація” як мотив, ціль, що спрямовує особистість на оволодіння засобами та прийомами оптимізації особистісних та професійних якостей особистості, як ціннісно-смислову систему, в структурі якої виділяється пізнавальна активність, творче самовираження та самовдосконалення, як взаємозв’язок людини з біологічною та суспільною системами навколишнього середовища, як професійний ідеал позначення активних якостей зробило можливим з’ясувати показники критерію ступінь мотиваційної спрямованості, якими виступають: бажання оволодіти професією керівника хору; спрямованість на реалізацію навчальних цілей; потреба до фахового самоудосконалення.

Як визначальний фактор мотивація характеризується інтересом і спонуканням до навчальних дій, бажанням оволодіти професійною майстерністю, виступає дійовим засобом впливу на майбутню професійну установку, розглядається як постійно змінна динамічна система, що вказує на спрямованість особистості до майбутньої діяльності.

Аналіз наукової літератури дає уявлення про мотиваційні відносини в сучасній підготовці студентів як у цілому, так і окремих її аспектах. Водночас формування ціннісних мотиваційних орієнтацій студентів вимагає поповнення певними дослідженнями в галузі диригентсько-хорової підготовки. Знання студентом інтересів учнів, їх мотиваційної спрямованості до оволодіння мистецтвом хорового співу надає можливість встановити ефективні засоби координації й управління навчальним процесом, узгодити їх для розв’язання відповідних завдань. Методом співбесіди було виявлено власне ставлення студентів до діяльності керівника. На питання: „Яким Ви уявляєте керівника шкільного хору?" частина студентів висловила думку, що керівник хору повинен бути досвідченим методистом, хормейстером, який на основі музичних здібностей володіє глибокими знаннями хорового мистецтва, виконує чорнову роботу в хорі, долає певні труднощі хорової роботи. Студенти, що мали досвід роботи з хором у якості керівника хору, пов’язували цю діяльність з діяльністю музиканта інтерпретатора, від умінь якого залежить трактування художнього образу твору. Розводячи поняття "керівник хору" та "диригент хору", студенти порівнювали педагогічну та концертну діяльність учителя музики з діяльністю піаніста-віртуоза, знаходили між ними різницю та спільне – потребу фахового удосконалення.

Отже, відповіді студентів допомогли нам виявити не тільки власну оцінку щодо діяльності керівника хору, а й визначити їх внутрішнє ставлення, мотив до майбутньої професії. Такими мотивами студенти називають бажання оволодіти новою спеціальністю, реалізувати свої навчальні цілі в професійній діяльності.

Сучасний стан підготовки майбутнього керівника хору, прагнення до його професійної усвідомленості, до аналізу діяльності та вивчення специфіки роботи з хоровим колективом вимагає постійного узгодження мети й кінцевого результату освіти. Відповідно до музичної освіти це означає орієнтацію на підготовку такого рівня особистості, якій притаманний комплекс професійно важливих і особистісних властивостей, що в повному об’ємі виявляє його спеціальні професійні здібності. У процесі вивчення твору з хором чільне місце займають такі базові категорії й поняття, як “музичність”, “ диригентсько-хорові здібності”. Загальновизнаним є положення про те, що музичність як явище може інтегруватися в іншу художню цінність – розкривати зміст художнього образу твору. “Універсальність” визначення музичності як категорії зумовлює необхідність пізнання сформованості спеціальних музичних здібностей керівника хору в опорі на специфічність диригентсько-хорової діяльності, дозволяє в опорі на професійні дії та кваліфіковано оцінити характер, ідею, авторський задум, художній образ твору, створити підстави для побудови власної виконавської інтерпретації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляю ...

Визначення тригонометричних функцій
Розглянемо спочатку тригонометричні функції гострого кута, які можно ввести за допомогою прямокутного трикутника. Нехай у прямокутному трикутнику ACB: Рис.1.3. Визначення тригонометричних функцій в прямокутному трикутнику ( відношення протилежного катета до гіпотенузи) ( відношення прилеглого катет ...

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом братів. Друга: єдиній дитині приходиться переборювати більше труднощів, чим звичайно, щоб придбати психічну рівн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com