Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 2

В основу формуючого експерименту були покладені ідеї активно-соціального навчання (Т.Яценко), навчально-тренувальної підготовки (Ю.Н.Ємельянов), педагогічного тренінгу (О.Леонтьєва), психологічного тренінгу (Н.Петрова).

Ефективність проведення занять була зумовлена рядом принципів:

– принцип активності – обов’язкова участь кожного студента в навчальному процесі;

– принцип творчої оригінальності;

– принцип відповідності.

У ході експерименту проводилися контрольні зрізи, які дали можливість прослідкувати динаміку розвитку музичних здібностей студентів, внести доповнення та зміни в дослідно-експериментальну роботу, здійснити корекцію в розвиток професійних умінь за рахунок індивідуальних досягнень та можливостей кожного студента. Для аналізу змін у рівні знань, вмінь і навичок використовувалися методи тестового контролю, співбесід, анкетування, активного навчання.

При оцінюванні рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки всі студенти контрольної та експериментальної груп були поставлені в однакові умови і мали право:

– вибору теми хорового заняття;

– вибору музичного твору;

– вибору вікової групи хорового колективу (студентський курсовий хор, та шкільний хор різний за віком).

Аналіз здійснювали експериментатор та експертна комісія (викладач-методист, викладачі кафедри, вчитель музики, викладач-дослідник).

Після проведення диригентсько-хорової роботи зі студентами в оцінюючий аркуш експертом виставлялися бали у відповідності до запропонованого методикою оцінювання рівня сформованості всіх структурних компонентів підготовки за ранговим місцем.

Результат обробки одержаного матеріалу визначався за формулою:

,

де N – кількість студентів експериментальної групи;

M – кількість студентів контрольної групи;

ni – кількість студентів певного рівня експериментальної групи;

mi – кількість студентів певного рівня контрольної групи.

Враховуючи, той факт, що той чи інший компонент може виділитися автономно, особлива увага приділялася взаємодії компонентів підготовки в ході практичної діяльності.

Таким чином, організація експериментальної роботи з комплексної диригентсько-хорової підготовки керівника хору відповідно до етапів навчання передбачає: а) перевірку соціальної бази педагогічних завдань на основі конструювання певної системи навчальних методик; б) утворення банку спеціальних вокально-хорових вправ, банку хрестоматії з творів композиторів класиків та оригінальних творів викладачів-композиторів факультету укладених за тематикою та ступенем складності; в) залучення студентів до діяльності керівника хору.

Отже, необхідність удосконалення диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору в системі музично-педагогічного навчання зумовило необхідність оцінки існуючого стану сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів. Вивчення джерел з обраної проблеми, а також матеріалів сучасних досліджень і публікацій, присвячених диригентсько-хоровій підготовці дозволило констатувати наступне: визначенню критеріїв та показників організації різноманітних форм контролю та самоконтролю в існуючій системі підготовки студентів приділяється недостатня увага. Це спрямувало нашу увагу на вивчення фактичного стану сформованості підготовки студентів, на контроль зв перебігом формуючого експерименту, на перевірку ефективності психолого-педагогічних умов та методів навчання. У досліджуваній роботі у структурі підготовки нами було виділено п’ять компонентів, які розкривають мотиваційну, музичну, знаннєву, творчу та педагогічну сторони навчання і висвітлюють три основні напрямки діяльності керівника хору – технічній, педагогічній, творчій. Це спонукало нас до розробки критеріального апарату, змістовий аспект якого якісно розриває взаємопов’язані компоненти диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору.

Підходячи до розробки критеріального апарату в структурі підготовки майбутнього керівника хору, ми приймаємо поняття “критерій” (у перекладі з грецької мови – засіб переконання, мірило) як показник для застосування швидкої оцінки достовірності, як цілеспрямоване спостереження за процесом формування складних, інтеграційних новоутворень особистості та отримання необхідної інформації щодо її обробки, як аналіз коригованих результатів навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Аналіз результатів апробації педагогічних умов підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій
Методична робота показала, що використання проблемних ситуацій на уроках обслуговуючої праці підвищує якість знань, викликає цікавість до предмету, приводить до прояву міжособистісних відносин типу "вчитель-учень", "учень-вчитель", знімає напругу і робить атмосферу уроку психоло ...

Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею
Період навчання у студентів професійних навчальних закладів збігається з юністю – важливим віковим етапом, пов’язаним у соціальному плані зі стартом багатьох життєвих напрямків. Зважаючи на положення щодо того, ніби рушійними силами розвитку психіки людини як суб'єкта діяльності, як особистості є в ...

Концепції Університету
Університет працював на відкритому ринку освіти. Із самого початку студенти мали право вибору університету, викладача і факультету. Викладачі також мали право вибору університету. Було звичною практикою, що викладач, пропрацювавши декілька років в одному місці, переїздив в інше. А за найвідомішими ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com