Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 15

Репетиційне заняття та концертний виступ хорового колективу завжди пов'язаний з хвилюванням, емоційним напруженням. Проведення констатувального дослідження зі студентами старших курсів в умовах, максимально наближених до майбутньої діяльності роботи (курсовий та шкільний хор), спрямувало нас на вивчення стану сформованості показників педагогічного спілкування. Основою даного етапу дослідження стали методи педагогічного спостереження та бесіди, спрямовані на оцінку підготовленості студентів відповідно до обраних показників у такий засіб: активність виявлення елементів педагогічного спілкування; продуктивність оперування вміннями саморегуляції, техніки мови та артистизму; послідовність використання вмінь педагогічного спілкування. Так, техніка мови, що включає вміння знаходити опорні слова, смислові акценти, виразне читання літературного тексту перевірялася нами під час музичної бесіди; артистичні уміння перевірялися за гедоністичною функцією, що визначалася як специфічна здатність формувати у учнів хору насолоду, естетичний смак почуття та позитивні емоції під час хорового співу. Бесіди зі студентами з'ясували ряд утруднень, що виникають у процесі роботи з курсовим хором студентів – вміння саморегуляції, техніки мови. Педагогічні спостереження показали на недостатню сформованість означених умінь на репетиційному та концертному етапах роботи над твором, але бесіди дозволили встановити наявність суб'єктивного фактору в оцінці їх ролі в педагогічному колі диригентсько-хорової діяльності керівника хору, зміні усвідомлення щодо необхідності володіння вказаними вміннями (див. рис. 2.4.).

Гістограма 2.4

Рис. 2.4. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ до діяльності керівника хору за критерієм ступінь теоретичної обізнанності (за п'ятибальною шкалою)

Аналіз рівнів сформованості показників диригентсько-хорової підготовки за критеріями мотивайно-ціннісного, музично-професійного, когнітивно-знаннєвого, педагогічно-фахового та творчо-самостійного компонентів підготовки керівника хору висвітлили їх взаємозв'язок в системі підготовки студентів. Відбиті у цифровому вираженні дані довели, що загальний стан сформованості диригентсько-хорової підготовки переважної більшості студентів знаходиться на низькому та середньому рівні. Порівняльний аналіз рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки за указаними критеріями показало їх нерівномірність сформованості у різних напрямках диригентсько-хорової діяльності керівника хору. Отримані дані підверджуються зведеною таблицею результатів оцінки диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором у якості керівника хору (див. табл. 2. 5).

На підставі отриманих упродовж констатувального експерименту даних диригетсько-хорову підготовку студентів у якості керівника хору можна визначити як складний від музичної діяльності, що має високі потенційні можливості. Підсумовуючи результати дослідження ми можемо констатувати: диригентсько-хорова підготовка знаходиться на незадовільному рівні і відбувається здебільшого стихійно; нерівномірність розвиненості провідних напрямків підготовки майбутнього керівника хору свідчить про відсутність ефективних методичних прийомів індивідуального навчання на хоровому диригуванні, хорових занять на курсовому хорі та шкільній практиці з учнівським хоровим колективом.

Таблиця 2.5

Зведена таблиця результатів оцінки диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору

Критерії

Рівні сформованості

підготовки керівника хору

низькій

середній

високий

кільк.

студ.%

ЕГ

%

КГ

кільк.

студ.%

ЕГ

%

КГ

кільк.

студ.

ЕГ

%

КГ

Ступінь мотиваційної спрямованості

0

0%

0

0%

40

42.2%

50

55.5%

55

57.8%

40

44.5%

Розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору

16

16.8%

16

18.8%

34

35.8%

24

26.6%

45

47.4%

50

56.6%

Ступінь теоретичної обізнанності

17

17.9%

16

17.8%

38

40%

32

35.6%

40

42.1%

42

46.6%

Ступінь оволодіння творчими уміннями опрацювання навчально-методичного матеріалу

55

57.8%

55

61.1%

40

42.2%

40

38.9%

0

0%

0

0%

Ступінь підготовки до педагогічного спілкування

30

31.6%

28

31.1%3

35

36.8%

30

33.4%

30

31.6%

32

35.5%

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Форма організації ігрової діяльності в режимі ГПД
У контексті теми слід розглянути ГПД, як важливу форму ігрової діяльності, оскільки, група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології
Велику роль у розвитку пізнавального відношення до природи відіграє біологія. Цей предмет вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі. Вивчення біології повинно починатися з ознайомленням учнів з положенням Землі у космічному просторі. Ознайомлення з понят ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com