Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 14

Гістограма 2.2

Рис. 2.2. Інтенсивність виявлення показників диригентсько-хорової підготовки студентів КГ та ЕГ до діяльності керівника хору за критерієм – ступінь теоретичної обізнаності (за п'ятибальною шкалою)

У програму дослідження сформованості творчих умінь студентів були включені твори викладачів-композиторів музично-педагогічного факультету СДПу імені А.С.Макаренка. Методом компетентних оцінок було виявлено творчі можливості студентів на нове прочитання музичного матеріалу. Цей метод спрямував нас до отримання інформації про музично-слухові уявленням студентів, що виникають внаслідок аналізу твору. Використання шкали оцінок передбачало: а) глибокий аналіз нотного тексту (1 бал); б) відповідність змісту твору музично-слуховим уявленням студента (1 бал); в) невідповідність змістовного компоненту нотного тексту музично-слуховим уявлення студента (0 балів).Результат зазначеної шкали оцінок показав, що музично-слухові уявлення студентів відповідають змісту твору за загальною кількістю голосів (100%).

Для виявлення ступеня осягнення творчих підходів опрацювання навчально-методичного матеріалу з метою реалізації в умовах практичної діяльності студентам було запропоновано дати відповідь на питання: "Чи потрібні в роботі з хором творчі вміння опрацювання музичного матеріалу?". Відповіді студентів-практикантів підтвердили значущість творчих умінь у діяльності керівника хору. Однак відсутність цих умінь стало причиною невдало підібраного репертуару з технічними труднощами та незручною теситурою.

Для отримання більш повної інформації про творчі вміння студентів було запропоновано зробити самостійний аналіз нотного матеріалу в умовах індивідуального заняття. Результат аналізу показав наступне: найповнішого усвідомлення музичного матеріалу студенти досягають лише на композиторському рівні за традиційним аналізом. Проблемним виявилося усвідомлення партитури твору не тільки на рівні історичного, стилістичного, музично-теоретичного та виконавського огляду, а й на рівні огляду питань звукоутворення, диригування, стильової диференціації, агогіки. Формальне ставлення студентів до змісту твору, а саме: відсутності вмінь описуваної оцінки спочатку з питань аналізу, а потім його творчого опрацювання заважало глибокому розумінню технічних, стильових та виконавських особливостей музичного матеріалу. Все це вказувало на обмеженість та фрагментарність аналітичних знань студентів, відсутність у них навичок глибокого усвідомлення нотного тексту, що значно поступалося з отриманими результатами за допомогою викладача.

Проблематичним для студентів виявився також самостійний добір виражальних засобів для творчого опрацювання змісту твору, до яких ми віднесли підбір голосів, дублювання мелодії, утворення перекладу.

Спостереження виявило формальне ставлення студентів до процесу творчого опрацювання навчально-методичного матеріалу, наявність описувального підходу до аналізу твору, питань технології, що стало причиною недооцінки зв'язку технічних, стильових та виконавських особливостей музичного матеріалу.

Отримані результати засвідчили перевагу низького рівня організації творчих умінь студентів, де показники низького рівня по групах визначалися в такій засіб: 61.1%-57.8% (КГ-ЕГ), середній –38.9% та 42.2% ,а високий взагалі був відсутній – 0% (див. рис.2.3.).

Гістограма 2.3

Рис. 2.3.Співвідношення показників сформованості підготовки керівника хору студентів ЕГ та КГ за критерієм – здатність до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу (за п'ятибальною шкалою)

Низькі результати творчих умінь студентів у групах, відображені на гістограмі, впояснюються рядом причин, а саме: а) відсутність опори на системно-структурний аналіз твору; б) несформованість творчих умінь та недостатність спеціальних знань творчого опрацювання начально-методичного матеріалу.

Отже, незважаючи на наявність певного рівня інформаційного фонду знань, творчі вміння студентів носять нестабільний характер, що вказує на необхідність розробки спеціальних методичних підходів до розвитку вмінь творчого опрацювання музичного матеріалу.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Форми й методи активізації виховання та навчання в сучасній школі
Виховання і навчання — випробуваний шлях підготовки людини до участі у творенні матеріальних і духовних цінностей, необхідних для суспільства і для неї самої. Ефективність виховання й навчання залежить від багатьох чинників і, зокрема, від шляхів організації спільної та самостій­ної навчальної і ви ...

Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу
Стратегічний напрям розв'язання нагальних освітянських проблем спонукає щонайперше обґрунтувати концепцію реформи освіти, осердям якої є передові інноваційні технології. За орієнтир береться те, що навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, ...

Технічні засоби навчання як засіб активізації учнів
У процесі викладання учням навчального матеріалу викладач широко використовує один з найважливіших принципів дидактики - принцип наочності. Принцип наочності вперше теоретично обґрунтував Я.А.Коменський, який висунув вимогу вчити людей пізнавати самі речі, а не тільки свідоцтва про них. Коменський ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com